Справа № 408/1996/18-ц
Провадження 2/408/893/18
29 жовтня 2018 року смт. Біловодськ
Біловодський районний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Кускової Т.В.
при секретареві: Сіпаковій Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Нижньотеплівської сільської ради, Станично-Луганського району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Нижньотеплівської сільської ради, Станично-Луганського району Луганської області про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що її батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належав будинок по вул. Садова №49 с. Нижньотепле, Станично-Луганського району, Луганської області.
24.04.2003 року помер батько позивачки ОСОБА_5, після його смерті 04.03.2004 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину будинку, яка належала батьку позивачки. Дане свідоцтво підлягало реєстрації в бюро технічної інвентаризації але за життя мати позивачки не зареєструвала вказане свідоцтво в БТІ.
08 жовтня 2016 року померла мати позивачки ОСОБА_4, після смерті якої ОСОБА_1 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку який розташований за адресою Садова №49 с. Нижньотепле, Станично-Луганського району, Луганської області.
Звернувшись до приватного нотаріуса Станично-Луганського районного нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, який видав свідоцтво на ? частину будинку а у видачі свідоцтва на другу половину будинку відмовив у зв'язку з тим, що право власності на ? частину будинку за померлою ОСОБА_4 не було зареєстровано.
До складу спадкового майна померлої ОСОБА_4 відноситься все майно яке належало спадкодавцю на момент смерті.
У зв'язку з наведеним просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: ? частину житлового будинку з пристройками житловою площею 43,3 кв. м., загальною площею 80,3 кв. м. А-1, гараж - Б, сарай - В, погріб - Г, сарай - Д, вбиральня - У, ворота - №1, огорожа - №2, колодязь - №3 розташоване за адресою вул.. Садова буд.49 с. Нижньотепле, Станично-Луганського району, Луганської області
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з заявою в якій просить розглядати справу за відсутності представника, заперечень проти задоволення позову не має.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, відповідно до копії свідоцтва про народження серії ЯЯ №823760, ОСОБА_3 вказаний батьком, а ОСОБА_4 вказана матір'ю ОСОБА_6. (а.с.18)
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЕД №481354, ОСОБА_6 змінила своє прізвище на «Лихачова» (а.с.16)
Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЕД №360659 ОСОБА_3 помер 24.04.2003 року (а.с. 15).
Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про спадщину за законом (а.с.13).
Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЕД №493102 ОСОБА_4 померла 08.10.2016 року. (а.с.13)
З копії заповіту вбачається, що ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а.с.4)
З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій слідує, що приватним нотаріусом Станично-Луганської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ? частку житлового будинку, розташованого за адресою: Луганська область, Станично-Луганський район, с Нижньотепле вул.. Садова буд.49 після смерті матері ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що право власності на день смерті спадкодавця не виникло. (а.с.12)
З копії технічного паспорту на житловий будинок розташований за адресою вул.. Садова буд.49 с. Нижньотепле Станично-Луганського району, Луганської області слідує, що в замовник вказана ОСОБА_1 (а.с.5)
У силу вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 є спадкоємцем, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не може.
Слід врахувати, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту та застосовується лише якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно з положеннями ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У порядку статей 1216 та 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до п. 4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованого в Мінюсті 22 лютого 2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Порядок отримання правовстановлюючих документів взамін втрачених або зіпсованих врегульовано ст. 37 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ № 1141 від 26 жовтня 2011 року, відповідно до якої у разі втрати, пошкодження чи зіпсування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, на підставі якого проведено державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, оформляє свідоцтво, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.
Проте, особа, яка має право на таке звернення (власник майна) помер, в зв'язку з чим втратив свою правоздатність. Тому, виходячи з наведених обставин, позивач позбавлений можливості скористатися процедурою повторного отримання свідоцтва на нерухоме майно, що передбачена ст. 37 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На підставі наказу Міністерства юстиції № 1844/5 від 14 грудня 2012 року «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна», зареєстрованого в Мінюсті 18 грудня 2012 року за № 2102/22414, органи, що видавали свідоцтва на право власності на нерухоме майно втратили повноваження щодо видачі дублікатів правовстановлюючих документів, що мають силу оригіналу.
Таким чином, позивач як спадкоємець, не може провести державну реєстрацію права власності ? частки будинку яка належала батьку позивачки та була отримана її матір'ю в спадок, для вчинення нотаріальної дії, так, як відсутній правовий механізм для його отримання, що, в свою чергу обмежує права позивача, як спадкоємця, щодо набуття права власності на спадкове майно у визначеному чинним законодавством порядку шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду за захистом свого права з позовом про визнання такого права.
Перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивачів знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому вони підлягають до задоволення в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259,265,268ЦПК України, ст. ст. 1261, 1270 ЦК України, суд, -
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме: ? частину житлового будинку з пристройками житловою площею 43,3 кв. м., загальною площею 80,3 кв. м. А-1, гараж - Б, сарай - В, погріб - Г, сарай - Д, вбиральня - У, ворота - №1, огорожа - №2, колодязь - №3 розташоване за адресою вул.. Садова буд.49 с. Нижньотепле, Станично-Луганського району, Луганської області.
Копію рішення направити сторона для відома.
Рішення набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Кускова Т.В.