Постанова
Іменем України
06 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 648/5044/16-ц
провадження № 61-31789св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення апеляційного суду Херсонської області від 25 квітня 2017 року, у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта») про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_5
Позовна заява мотивована тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 21 квітня 2016 року по АДРЕСА_1 з вини ОСОБА_5, пошкоджено належні ОСОБА_4 огорожу та господарську споруду.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору від 23 листопада 2015 року.
На виконання вимог ПАТ «НАСК «Оранта» позивачем на адресу відповідача було направлено копію висновку експерта від 12 жовтня 2016 року, яким визначено вартість заміщення в рамках витратного підходу методом складення кошторису об'єкту експертизи, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля ГАЗ, в нині діючих цінах на будівельні матеріали і послуги складає 16 607 грн.
Зволікання ПАТ «НАСК «Оранта» у виплаті позивачу належної йому суми страхового відшкодування стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 21 607 грн, що складається з суми страхового відшкодування - 16 607 грн та вартості проведеної експертизи, яка становить 5 000 грн.
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 22 лютого 2017 року, у складі судді Бугрименка В. В., у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума збитків, яка відшкодована ПАТ «НАСК «Оранта» позивачу, становить 1 893 грн та визначена відповідачем на підставі звіту про оцінку вартості матеріального збитку. Наданий ОСОБА_4 висновок експерта зроблено не на підставі ухвали суду, без повідомлення експерта про кримінальну відповідальність, а тому розцінений судом не як висновок експертизи, а як письмовий доказ, який не має переваги над поданим відповідачем звітом. Недоведеність позивачем належними та допустимими доказами того факту, що розмір спричинених ОСОБА_4 збитків перевищує відшкодовану відповідачем суму грошових коштів, вказує на необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 25 квітня 2017 року рішення місцевого суду скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 8 912 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що відповідачем не було виконано обов'язку щодо узгодження розміру страхового відшкодування з позивачем, який ним визначено самовільно на підставі розрахунку страхового відшкодування, існуючого на момент висловлення пропозицій ОСОБА_4 надати додатки до висновку експерта. Виходячи з інформації, яка міститься в експертному висновку, грошова сума, необхідна для відновлення пошкодженого майна, складає 11 315 грн, яка, з урахуванням вже сплаченої відповідачем суми в розмірі 1 893 грн та франшизи в розмірі 510 грн, підлягає стягненню з відповідача.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ «НАСК «Оранта» просить скасувати ухвалені у справі рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зміст доводів касаційної скарги зводиться до того, що апеляційний суд, визначаючи розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, безпідставно взяв до уваги наданий ОСОБА_4 висновок експерта. Заявник вказує на неможливість узгодити із позивачем розмір завданої йому шкоди, у зв'язку з ненаданням останнім документів, необхідних для його підтвердження.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначає про відповідність оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції дійсним обставинам справи та необґрунтованість доводів касаційної скарги, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга ПАТ «НАСК «Оранта» не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Пунктом 22.1.статті 22 Закону № 1961-IV передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Установлено, що 21 квітня 2016 року по АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_5, вина якого встановлена постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 26 квітня 2016 року. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована на підставі укладеного ним з ПАТ «НАСК «Оранта» договору від 23 листопада 2015 року.
Згідно акту огляду місця події від 29 квітня 2016 року, внаслідок ДТП пошкоджено належне позивачу майно, а саме: паркан бетонний 2 секції довжиною 5 м, склопакет розміром 95,5х55,5 см, бокову стіну дерев'яного сараю 4,3х2,3 м.
На заяву ОСОБА_4 про відшкодування йому матеріальної шкоди, відповідач листами від 14 липня 2016 року та від 05 вересня 2016 року повідомив про необхідність отримання ним документів на підтвердження розміру завданого збитку.
З експертного висновку від 12 жовтня 2016 року, виконаного на замовлення ОСОБА_4, вбачається, що вартість зміщення в рамках витратного підходу методом складання кошторису об'єкту експертизи складає 16 607 грн.
Отримавши вказаний висновок експерта, ПАТ «НАСК «Оранта» у листі від 24 листопада 2016 року вказала позивачу, що для прийняття остаточного рішення останньому слід надати копії додатків до даного висновку.
Апеляційним судом установлено, що на момент направлення вказаного листа ОСОБА_4, ПАТ «НАСК «Оранта», на підставі складеного залученим експертом звіту, здійснено розрахунок страхового відшкодування та 15 вересня 2016 року перераховано позивачу страхову виплату в сумі 1 893 грн.
Відповідно до пункту 36.2. статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
При цьому, положення наведеного пункту 36.2 статті 36 № 1961-IV зобов'язує страховика в будь-якому випадку повідомити заявника про прийняте ним рішення: про здійснення страхового відшкодування або про відмову у його здійсненні.
Доказів направлення відповідного повідомлення позивачу щодо прийнятого ПАТ «НАСК «Оранта» рішення матеріали справи не містять.
Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд вірно виходив з того, що ОСОБА_4 виконано свій обов'язок стосовно необхідності підтвердження завданих йому збитків. Натомість, відповідач самостійно встановив розмір страхового відшкодування та сплатив визначену ним особисто суму грошових коштів, попередньо не узгодивши її з позивачем та без його повідомлення про прийняте рішення.
Доводи касаційної скарги, що аналогічні аргументам заперечення на апеляційну скаргу, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом було дотримано норми матеріального і процесуального права.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні даної справи апеляційним судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
В.В. Пророк
І.М. Фаловська