Справа № 352/1855/18
Провадження № 2/352/1154/18
06 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді Струтинського Р.Р.
з участю секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Позивач 12.09.2018 р. звернулася в суд з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів.
Свій позов обґрунтовувала тим, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2014 р. з відповідача стягнуто аліменти на утримання їхніх малолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 300 грн. щомісячно на кожну дитину. Розмір аліментів, що їх відповідач сплачує згідно рішення суду, є меншим від мінімального розміру аліментів, який встановлений у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не може забезпечити гармонійний розвиток дітей. На даний час відповідач працює за кордоном, отримує нерегулярний, мінливий дохід, тому просила збільшити розмір аліментів у твердій грошовій сумі з 300 грн. до 2100 грн. щомісячно на кожну дитину до повноліття дітей.
Позивач у судове засідання не з'явилась, у поданій суду заяві просила справу розглянути в її відсутності, позов підтримала, зменшивши його розмір, просила стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 1600 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.
Відповідач у судове засідання не з'явився, у поданій нотаріально посвідченій заяві позов визнав частково, погодився сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 1050 грн. на кожну дитину, просив справу розглянути в його відсутності.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов у зменшеному розмірі підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що у шлюбі сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Згідно рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 23.06.2014 р. з відповідача стягнуто аліменти у користь позивача на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно на кожну дитину.
Відповідно до вимог ч.1 ст.192 СК України визначений за рішенням суду розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника чи одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.182 СК України (у редакції ЗУ від 03.07.2018 р.) розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При вирішенні спору відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України суд враховує наступні обставини:1) стан здоров'я та матеріальне становище дітей сторін, зокрема те, що діти здорові, перебувають на утриманні матері та на утриманні батька, який сплачує аліменти у розмірі 300 грн. щомісячно; 2) стан здоров'я відповідача, що є задовільним, та матеріальне становище відповідача, розмір доходу якого невідомий; 3) інших дітей та непрацездатних утриманців відповідач не має; 3-1) відсутні дані щодо наявності у відповідача рухомого і нерухомого майна, грошових коштів.
При вирішенні спору суд також застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
З урахуванням викладеного суд визначає до стягнення з відповідача щомісячний розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що становить 1600 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому слід припинити стягнення за виконавчим листом № 352/1239/14-ц Тисменицького районного суду Івано-Франківської області, відкликавши вказаний виконавчий лист з Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 3, 27 Конвеції ООН про права дитини від 20.11.1989 р. (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.),ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р., ст. 182, 184, ч.1 ст.192 СК України, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у твердій грошовій сумі у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6.
Стягнення розпочати з дня набрання рішенням законної сили і проводити до повноліття дітей.
Припинити стягнення за виконавчим листом Тисменицького районного суду Івано-Франківської області № 352/1239/14-ц, відкликавши вказаний виконавчий лист з Тлумацького РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід державного бюджету (стягувач - Державна судова адміністрація України) в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1, с. Підлісся, вул. Січових Стрільців, 1, Тисменицького району Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_2, м. Тлумач, вул. Кармелюка,8, Івано-Франківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.
Повне судове рішення складено 06.12.2018 р.
Суддя Р.Р.Струтинський