Справа № 344/8380/18
Провадження № 1-кс/344/3518/18
10 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42015090780000096 від 17.07.2015 року,
Прокурор звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що солдат ОСОБА_4 19.05.2015 року о 08 год. 00 хв., діючи умисно, проходячи військову службу за мобілізацією, з метою ухилитися від військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, не з'явився на службу з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та продовжує незаконно перебувати поза її межами, проводячи час на власний розсуд, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам, як про військовослужбовця, який не з'явився на службу,чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто нез'явлення на службу з лікувального закладу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
25.07.2017 до територіального підрозділу МВС України за місцем проживання ОСОБА_4 скеровано постанову про проведення слідчих дій на іншій території з метою встановлення місцезнаходження останнього та вручення повістки про виклик до військової прокуратури, однак позитивного результату досягти не вдалося. Так, встановлено, що з 2004 року ОСОБА_4 за адресою свого місця реєстрації не проживає, що підтвердили допитані в якості свідків громадяни ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Також за допомогою поштового відправлення за місцем реєстрації ОСОБА_4 двічі направлялися повістки про виклик до військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону на 17.08.2015 та 28.10.2015, однак в зазначений час ОСОБА_4 до прокуратури гарнізону так і не з'явився.
У зв'язку із наведеним 22.10.2015 відносно солдата ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, та оголошено розшук підозрюваного.
Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування, так як місце знаходження підозрюваного не відомо та останній оголошений в розшук. Про це також свідчить сам факт самовільного залишення військової частини, переховування на даний час. Підозрюваний знаходиться на волі та має фактичну можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні являються співслужбовцями підозрюваного, про яких йому відомо, а також на свідків, які можуть підтвердити мету ухилення від військової служби та являються його близькими родичами та сусідами. Перебуваючи на волі, підозрюваний буде продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки він на даний час вчиняє дезертирство та продовжує ухилятися від військової служби. Підозрюваний має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки може не прибувати на виклики, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, таким чином затягуючи хід досудового розслідування.
Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний ОСОБА_9 має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі території України, впливати на свідків та залякувати їх, має змогу не з'являтися на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді, посилаючись на зовсім не обґрунтовані обставини, а також враховуючи той факт, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим через специфіку проходження військової служби, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку прокурора є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, та просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання не заперечили.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів клопотання вбачається, що 22.10.2015 року відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України, відповідальність за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, та оголошено підозрюваного в розшук.
13.06.2018 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надано дозвіл на затримання ОСОБА_4
09.12.2018 року на підставі ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.06.2018 року ОСОБА_4 затримано.
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 408 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, ОСОБА_4 постановою прокурора було оголошено в розшук.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я та майновий стан, міцність соціальних зв'язків, його репутацію, не одружений, не працює та раніше не судимий.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК України враховую практику Європейського суду з прав людини,відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Також враховую тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкримінований злочин, характер та обставини вчинення злочину.
Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов'язків.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк п'ятдесят п'ять днів - до 01 лютого 2019 року включно.
Тримання під вартою ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35 240 ( тридцять п'ять тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 01 лютого 2019 року обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали складено 11 грудня 2018 року.