29 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 464/6418/16-ц
провадження № 61-45847ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Прокуратури Львівської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова Львівської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури,
В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України на його користь відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури, яку з урахуванням збільшених 26 березня 2018 року позовних вимог оцінює в 2 227 545,36 грн.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 29 березня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року апеляційні скаргиГоловного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, Прокуратури Львівської області залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 березня 2018 року змінено в частині розподілу судових витрат, доповнено резолютивну частину абзацом четвертим такого змісту:
«Стягнути з Прокуратури Львівської області, Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 по 227,73 грн понесених витрат на проведення експертизи.»
Абзац четвертий резолютивної частини рішення вважається абзацом п'ятим.
В решті рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 березня 2018 року залишено без змін.
11 жовтня 2018 року (відповідно до відмітки на конверті) ОСОБА_1 направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 13 вересня 2018 року, в якій просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Касаційна скарга подана в строк, передбачений статтею 390 ЦПК України, з дотриманням вимог щодо її форми та змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Сихівського районного суду м. Львова цивільну справу № 464/6418/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, Прокуратури Львівської області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова Львівської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та прокуратури.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. О. Лесько