Справа № 344/20206/18
Провадження № 1-кс/344/9921/18
10 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором,про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12018090000000377 від 22.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
Слідча звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , в обґрунтування якого посилається на те, що 06.12.2018 року працівниками поліції відповідно до ухвал Івано-Франківського міського суду було проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що в АДРЕСА_1 . В ході проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено: спортивне харчування, під виглядом торгових марок «Протеїн Щучинський КСБД- УФ-80», «WPC 80 Milkiland» та інших виробників, продукти за допомогою яких виготовляється фальсифікований товар, матеріали для пакування, пластикові відра, пакети, мішки та інші ємності, для пакування, обладнання за допомогою яких здійснювалось фасування, змішування, маркування та пакування продукції, ваги, етикетки товарних знаків, папір для етикеток, комп'ютерну техніку, мобільні телефони та сім-картки операторів мобільного зв'язку, записи щодо технології виготовлення, документи, блокноти, записи щодо обліку виготовлення, продажу фальсифікованої продукції, товарно-транспортні накладні, квитанції щодо розрахунків, грошових коштів, платіжні банківські карти.
Окрім того в ході проведення вказаного обшуку виявлено та вилучено:
договір оренди квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1 від 08 серпня 2018 року, який виконаний у вигляді друкованого бланку та заповнений рукописним текстом. Вказаний договір укладався між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ;
аркуш формату А-4 на якому наявний рукописний текст виконаний барвником чорного кольору в якому наявні відомості про оренду гаражного приміщення до 06.08.2017, який знаходиться по АДРЕСА_2 та підписаний ОСОБА_9 ;
кредитний договір № 2019357562;
пам'ятки клієнту по кредиту № 592200015 від 07.03.2018 та прикріплені до них чеки та квитанції;
додаток № 1 до угоди про надання кредиту № 592200015 від 07.03.2018;
додаток № 1 до договору про надання споживчої кредиту №2019357562 від 25.06.2018;
чек № 149 та RR№ 028866858732, видаткова накладна № ФМФ- 0198-24047721 від 25.06.20218;
акт приймання передачі товару/послуг від 25.06.2018.
В ході проведення досудового розслідування є об'єктивні підстави вважати, що грошові кошти, які було скеровано на погашення кредитних договорів та оплату за оренду нежитлового приміщення (гаража), яке знаходиться в АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 , здобуті незаконним шляхом, тобто отримані внаслідок продажу виготовлених ними фальсифікованих продуктів спортивного харчування.
Вищезазначені речі та документи у кримінальному провадженні №12018090000000377постановою слідчого від 07.12.2018 року визнано речовим доказом та вони мають статус тимчасово вилученого майна, а тому, виникла необхідність у накладені на них арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження.
Учасники процесу в судове засідання не з'явились, слідча попередньо подала клопотання відповідно до якого просила клопотання про арешт слухати без її участі.
Володільці (власники) документів в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи, що всі особи, які беруть участь у судовому провадженні в судове засідання неприбули приходжу до висновку, про можливість розгляду клопотання без здійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В той же час стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що речі, які вилучено під час санкціонованого слідчим суддею обшуку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Довга 76/2, є речовими доказами у кримінальному провадженні та мають статус тимчасово вилученого майна, а тому виникла необхідність у накладені на них арешту з метою збереження речових доказів до з'ясування всіх обставин кримінального провадження. Крім того постановою слідчого від 07.12.2018 року їх визнано речовими доказами.
Отже з метою збереження речових доказів вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на:
договір оренди квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_1 від 08 серпня 2018 року, який виконаний у вигляді друкованого бланку та заповнений рукописним текстом;
аркуш формату А-4 на якому наявний рукописний текст виконаний барвником чорного кольору в якому наявні відомості про оренду гаражного приміщення до 06.08.2017, який знаходиться по АДРЕСА_2 та підписаний ОСОБА_9 ;
кредитний договір № 2019357562;
пам'ятку клієнту по кредиту № 592200015 від 07.03.2018 та прикріплені до них чеки та квитанції;
додаток № 1 до угоди про надання кредиту № 592200015 від 07.03.2018;
додаток № 1 до договору про надання споживчої оренди № 2019357562 від 25.06.2018;
чек № 149 та RR№ 028866858732, видаткова накладна № ФМФ-0198-24047721 від 25.06.2018;
акт приймання передачі товару/послуг від 25.06.2018 року, які було вилучено 06.12.2018 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1