05 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 644/5620/16-ц
провадження № 61-18584св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., ШтеликС. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6,
третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
розглянув заяву представника ОСОБА_4, ОСОБА_7, про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року,
У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 15 вересня 2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції в Харківській області Корнєєвою Н.С. було посвідчено його право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Право власності на вищезазначену квартиру у нього виникло в порядку застосування статті 37 Закону України «Про іпотеку», на підставі договору іпотеки від 27 серпня 2010 року № 897, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Горша А. О.
ОСОБА_5, втративши право власності на квартиру, втратила разом з цим і право користування нею, проте всупереч його волі продовжує користуватись цим майном. Незважаючи на неодноразові вимоги, відповідач та її неповнолітня дитина відмовляються добровільно звільнити квартиру та знятись з реєстраційного обліку, продовжують проживати в ній, користуючись майном, яке їм не належить.
У зв'язку з наведеним позивач просив суд усунути перешкоди у праві користування та розпорядження його майном, шляхом виселення ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які проживають в квартирі АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 квітня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном шляхом виселення, зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_12, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_13, третя особа Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю шляхом виселення і вселення (справа № 753/12729/15-ц).
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року оскаржувані рішення у справі № 753/12729/15-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову про виселення.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2018 року касаційне провадження у справі № 644/5620/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном шляхом виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року, поновлено.
04 грудня 2018 року від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_14 на адресу Верховного суду надійшла заява про закриття провадження у справі.
Заява мотивована тим, що 30 листопада 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Колядою Ю. С. в реєстрі під № 3821 зареєстровано заяву ОСОБА_5, в якій вона стверджує, що їй відомо про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за договором іпотеки, посвідченим 27 серпня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Горша А. О., за реєстром № 897, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Також ОСОБА_5 повідомила, що претензій, щодо реалізації права власності на зазначену квартиру в якості погашення суми заборгованості за договором позики грошей, посвідченим 27 серпня 2010 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Горша А. О. за реєстром № 896, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, не має та в подальшому мати не буде. ОСОБА_5 стверджує, що в зазначеній квартирі вона не проживає та не користується, в подальшому не буде мати бажання там проживати.
Оскільки за наведених обставин предмет спору відсутній, необхідності задоволення позовних вимог немає, представник ОСОБА_4, ОСОБА_14, просила скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 31 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року, провадження у справі закрити.
На підтвердження наведених в заяві доводів, представник позивача додав фотокопію заяви ОСОБА_5 від 30 листопада 2018 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що заява представника ОСОБА_4, ОСОБА_14, про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
У главі 2 Касаційне провадження визначено, що особа яка подала касаційну скаргу має право доповнити, змінити, відкликати або відмовитися від неї. Також визначено право позивача відмовитися від позову, а сторони мають право укласти мирову угоду.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206 і 207 цього Кодексу, суд визнає нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно закриває провадження у справі (частина друга статті 408 ЦПК України).
Оскільки представником ОСОБА_4 - ОСОБА_14 у заяві про закриття провадження у справі не наведено визначених вищенаведеними нормами підстав для закриття провадження у справі, така заява є необґрунтованою, тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 182, 183, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_4, ОСОБА_7, про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, яка також діє в інтересах ОСОБА_6, третя особа - Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 квітня 2017 року.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
С.Ю. Мартєв
В.М. Сімоненко
С.П. Штелик