Ухвала
07 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 638/8092/16-ц
провадження № 61-35536ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02 травня 2018 року через засоби поштового зв'язку звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для надання права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку. На виконання ухвали Верховного Суду від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 надано клопотання про продовження строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: уточнення прохальної частини касаційної скарги та надання права ОСОБА_2 звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку.
На виконання ухвали Верховного Суду від 08 серпня 2018 року ОСОБА_2 надано клопотання про продовження строку на касаційне оскарження, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунуто інші недоліки касаційної скарги.
Разом з тим, на підставі касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять звільнити їх від сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що вони є обоє є пенсіонерами, інших доходів, окрім пенсії не мають. У зв'язку із скрутним майновим станом вони не в змозі сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Зазначають, що згідно практики Європейського суду з прав людини, сплата судового збору не є перешкодою у доступі до правосуддя, однак судовий збір має бути таким, який з урахуванням фінансового стану заявників може бути сплачений. На підтвердження вказаних обставин, надано: копії довідок, виданих Шевченківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у м. Харкові № 3581-06/49 від 02 травня 2018 року та № 3582-06/49 від 02 травня 2018 року листопада 2018 року про розмір пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за віком.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Документами, які підтверджують майновий стан, що унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги, наприклад, можуть бути довідки про доходи, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо. До касаційної скарги не додано будь-яких інших доказів, окрім копій довідок Пенсійного фонду України, на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності коштів призначених для сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
За таких обставин, особам, які подали касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір.
Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, ураховуючи характер спору та клопотання у скарзі, особам, які подали касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 35 499,16 грн (17 749,58 грн*200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДРПОУ: 38004897 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055), символ звітності банку - 207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Окрім цього, відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно із частиною першою статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 9 ЦПК України, оскільки викладена не державною мовою.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно надати касаційну скаргу, викладену державною мовою, а також її копії відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2018 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат