Справа №339/269/18
37
2-а/339/20/18
11 грудня 2018 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді - Головенко О. С.
секретаря судового засідання Латик В.Є.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ОСОБА_2 про скасування постанови,-
встановив:
ОСОБА_3 звернулася з позовною заявою до про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення за ч. 1, ч.2 ст.188-42 КУпАП від 15.03.2018року та 26.04.2018рокута закриття провадження у справі.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона є власником ? частини будинку №7 по вул. Пугачова в м.Болехові. Даний будинок був в незадовільному стані і потребував негайного ремонту, що підтверджується актом огляду технічного стану житлового будинку.
02.03.2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області складено акт про недопущення посадових осіб органу державно-архітектурного контролю на « реконструкцію вказаного будинку, чим порушено п.1 ч.4 ст. 41 ЗУ « Про регулювання містобудівної діяльності» та винесено припис про усунення виявлених порушень та складено протокол.
15.03.2018 року винесено постанову №37/1009/m.6/2018 про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладення штрафу в сумі 5100 грн. за недопущення до об"єкту перевірки ( реконструкції частини житлового будинку) , яку вона вважає незаконною та складеною з порушенням.
Окрім того, 26.04.2018 року постановою №64/1009/m.6/2018 року позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладення штрафу в сумі 5100 грн. за невиконання припису від 02.03.2018 року.
Про проведення перевірки 02.03.2018 року позивача ніхто не повідомляв і вона не спілкувалася з інспектором та фізично не могла забороняти чи дозволяти проводити огляд, оскільки проживає за іншою адресою.
В її присутності не складалося жодного документу, що підтверджується відсутністю підпису. Про існування вказаних документів дізналася тільки 01.08.2018 року, отримавши матеріали позовної заяви, до яких долучені були вказані документи.
Ухвалою суду від 20 серпня 2018 року провадження у зазначеній справі відкрито.
18.09.2018 року державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позов подано з пропуском строку звернення до суду.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що оскаржувані постанови від 15.03.2018 року та 26.04.2018 року направлені позивачу та повернуті за закінченням встановленого строку зберігання і за твердженням відповідача відповідно до п.116-117 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» вважаються врученими в день проставлення штампу(а.с.100-103).
24.09.2018 року ухвалою суду замінено відповідача ОСОБА_4 архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області належним відповідачем ОСОБА_4 архітектурно- будівельною інспекцією України (а.с.120-121).
В судовому засіданні представник позивача ввалала, що в клопотанні слід відмовити, оскільки про існування оскаржуваних постанов позивач дізналася 01.08.2018року, отримавши документи з позовною заявою до Івано-Франківського окружного суду, в яких і були вказані постанови.
Головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ОСОБА_2 підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, визначених в поданій заяві.
Представник відповідача Державної архітектурно- будівельної інспекції України у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку та не подав відзив на позов.
Відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст.205, ч.3 ст.194 КАС України неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши вказане клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Як зазначено в ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Встановлено, що 07.08 2018 року позивач звернулася до суду про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності від 15.03.2018 року та 26.04.2018 року та в заяві просила поновити строк звернення до суду, оскільки оскаржувані постанови прийняті без її участі та отримані нею поштою 01.08.2018 року.
Ухвалою від 20.08.2018 року поновлено позивачу строк звернення до суду (а.с.70-72).
До такого висновку суд прийшов, виходячи з того, що із змісту позовної заяви, оскаржуваних постанов, а також повідомлення про вручення вбачається, що оскаржувані постанови винесені без участі позивача, не були їй оголошені, не роз"яснено її права і обов"язки, передбачені ст. 268 КУпАП, самих постанов не вручено на момент розгляду справи і такі постанови направлялася позивачу листом та отримані 01.08.2018 року, внаслідок чого вона була позбавлена можливості оскаржити їх у встановлений законом строк.
Згідно ч.4 ст. 125 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з тим, під час судового розгляду на підставі матеріалів справи, суд встановив, що оскаржувані постанови від 15.03.2018року за ч.2 ст. 188-42 КУпАП та від 26.04.2018 за ч.1 ст. 188-42 КУпАП винесені без участі позивача і направлені їй рекомендованими листами № 7601844124278, 7601844674324.
З відстеження поштових відправлень сайту Укрпошти вбачається, що лист за № 7601844124278, який відправлено з м. Івано-Франківська 16.03.2018 повернуто з м.Болехова 26.04.2018року без вручення адресату за закінченням встановленого терміну зберігання та 27.04.2018 отримано представником відповідача за довіреністю ( а.с.168).
А також встановено, що лист за № 7601844674324 відправлений з м.Івано-Франківська 27.04.2018 повернуто з м.Болехова 30.05.2018 без вручення адресату за закінченням встановленого терміну зберігання та 31.05.2018 отримано представником відповідача за довіреністю ( а.с.167.).
Вказані обставини підтверджують доводи позивача про те, що вказані постанови їй не вручено і про їх прийняття вона довідалась з інших джерел.
Так, в матеріалах справи містяться документи, що поступили 01.08.2018року від відповідача з позовною заявою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за позовом ДАБІ України до ОСОБА_3 про проведення до попереднього стану самочинно реконструйованої частини житлового будинку, з яких позивач довідалася про те, що до позовної заяви в додатках долучені і зазначені постанови ( а.с.13, 51-52, 53-69).
Отримавши вказані постанови 01.08.2018року, та дізнавшись про притягнення її до адміністративної відповідальності, вона оскаржила їх до суду, подавши позов 07.08.2018року.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
На підставі викладеного, ст.122,286 КАС України, суд,
постановив:
В задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя Головенко О.С.