Справа №345/5054/18
Провадження № 1-кп/345/428/2018
11.12.2018 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018090170001059 про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_5
27.11.2018 до суду надійшов обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_2 разом з угодою про примирення з потерпілим - ТзОВ «Карпатнафтохім» в особі представника ОСОБА_5 .
Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором 23.11.2018 р., ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 07.09.2018 р. близько 17 години, проходячи повз огорожу відділення розливу етилену і пропілену цеху розливу вуглеводів, що знаходиться на території ТОВ «Карпатнафтохім» по вул. Примисловій, 4 в м. Калуші, Івано-Франківська область, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, з метою особистого збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав 3 (три) металеві труби (брухт чорних металів) загальною вагою 200 кг та помістивши їх до салону автомобіля марки «Пежо», номерний знак « НОМЕР_1 » втік з місця події, чим завдав ТОВ «Карпатнафтохім» матеріальної шкоди у розмірі 1000 грн.
Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
22.11.2018 р. між підозрюваним та потерпілими була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.
Відповідно до умов даної угоди обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ТзОВ «Карпатнафтохім» в особі представника ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України, беззастережного визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення та відшкодування у повному обсязі збитків, а також узгодили покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та дали згоду на його призначення.
У даній угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які роз'яснені потерпілому та обвинуваченому. В угоді зазначено дата її укладення та вона скріплена підписами сторін.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_2 підтвердили, що угода про примирення укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просили її затвердити.
Прокурор також просила затвердити угоду про примирення, вказуючи, що вона відповідає вимогам КПК України. Також просила вирішити питання про долю речових доказів у справі.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заявив, що він повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, згідний з укладеною угодою та розуміє наслідки її укладення, затвердження та невиконання.
Заслухавши думку сторін провадження, роз'яснивши сторонам провадження наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого чи цілком він розуміє права і обставини, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і закону, переконавшись, що укладення сторонами даної угоди є добровільним і відповідає суспільним інтересам, суд вважає, що укладену між потерпілим та підозрюваним угоду про примирення слід затвердити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, а також шляхом опитування учасників судового провадження, з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст угоди про примирення, укладеної з потерпілим, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також у судовому засіданні достовірно з'ясовано, що представник потерпілого ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Крім того, представник потерпілого зазначив, що всі збитки ТзОВ «Карпатнафтохім» відшкодовані, претензій до обвинуваченого з боку цього підприємства не має.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
За таких обставин, ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 і узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Таким чином, оскільки умови угоди про примирення, укладеної між потерпілим ТзОВ «Карпатнафтохім» в особі представника ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК і КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 376, 469, 471, 474-476 КПК України,
Затвердити угоду про примирення від 22 листопада 2018 року укладену між потерпілим ТзОВ «Карпатнафтохім» в особі представника ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речові докази:
-три металеві труби, вагою 200 кг, які передані на зберігання у ТзОВ «Карпатнафтохім», повернути власнику ТзОВ «Карпатнафтохім».
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий