Справа № 344/13387/17
Провадження № 2/344/1505/18
28 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що 03.05.1981 року в відділі РАГС Івано-Франківського міськвиконкому Івано-Франківської області УРСР зареєструвала шлюб з відповідачем.
Неповнолітніх дітей від шлюбу у подружжя немає.
Причиною розірвання шлюбу стало те, що у подружжя різні погляди на сімейне життя, що призводить до постійних конфліктів. Як наслідок сторони тривалий час не проживають подружнім життям. Примирення між ними неможливе. Спору щодо сумісно нажитого майна немає, а тому, просила шлюб розірвати.
Позивачка в судове засідання не з”явилася, попередньо подала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.9).
Відповідач в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 14, 18, 21, 77).
12.11.2018 року відповідач подав до суду клопотання про витребування доказів та вжиття заходів забезпечення позову.
Проте, як вбачається із матеріалів справи позивачка заявила вимогу тільки про розірвання шлюбу, спору щодо поділу майна немає. Суд здійснює розгляд справи лише в межах позовних вимог, а тому, оскільки, клопотання відповідача не стосуєть предмету спору, суд приходить до висновку, що підстав для його розгляду немає.
З урахуванням думки позивачки та положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серія І-НМ № 328418, сторони 03.05.1981 року зареєстрували шлюб у відділі РАГС Івано-Франківського міськвиконкому Івано-Франківської області УРСР, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 422 (а.с. 3).
Неповнолітніх дітей від шлюбу у подружжя немає.
Позивачка стверджує, що вона перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, вони не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства. На думку позивачки шлюб їх існує формально, миритися вона не бажає, збереження шлюбу суперечить її інтересам. Тому такий шлюб зберігати не доцільно.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що оскільки, сторони не підтримують шлюбні відносини, їхній шлюб існує формально, а тому шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 03.05.1981 року в відділі РАГС Івано-Франківського міськвиконкому Івано-Франківської області УРСР, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 422 слід розірвати.
На підставі наведеного, пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 03.05.1981 року в відділі РАГС Івано-Франківського міськвиконкому Івано-Франківської області УРСР, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 422 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 11.12.2018 року.
Суддя Пастернак І.А.