Справа № 344/10762/18
Провадження № 4-с/344/110/18
11 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого- судді Антоняка Т.М.,
секретаря Максимів Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» ОСОБА_1, заінтересовані особи: старший державний виконавець Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на дії державного виконавця,-
Представник КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» ОСОБА_1 звернулась в суд із скаргою, згідно якої просить: визнати незаконними дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_2 по поверненню виконавчого листа у справі №344/6876/2017 року від 14.09.2017 року без прийняття до виконання; скасувати рішення державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про повернення виконавчого листа у справі №344/6876/2017 року від 14.09.2017 року без прийняття до виконання, яке оформлено повідомленням від 04.07.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання; зобов'язати державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_6 відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа у справі №344/6876/2017 року від 18.09.2017 року.
Представник скаржника подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
Враховуючи положення ст. 450 ЦПК України щодо строку розгляду скарги суд вважає, що скаргу слід розглянути за відсутності сторін, надіславши їм копію ухвали для забезпечення можливості оскарження з моменту отримання, що не позбавить їх права на справедливий розгляд справи.
Згідно з ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що 17.11.2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області видано виконавчий лист по виконанню рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2017 року, про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства Муніципальна інвестиційна управляюча компанія заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з листопада 2011 року по травень 2017 року в сумі 3246,61 грн. (а.с. 5-6).
Як вбачається, 04.07.2018 року старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання у справі № 344/6876/17 від 17.11.2017 року без прийняття до виконання, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження, із зазначенням, що виконавче провадження не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, а саме відсутня дата народження та ІПН боржника).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Конституція України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 6 ч.2 ст. 4 ЗУ Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження).
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що державний виконавець мав можливість самостійно з'ясувати дату народження та ідентифікаційний номер боржника, в той час, як стягувач таким правом не наділений.
Таким, чином, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.07.2018 року є передчасним, а дії головного державного виконавця щодо винесення вказаного повідомлення є неправомірними.
Щодо вимоги скарги про зобов'язання відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа у справі №344/6876/2017 року від 17.11.2017 року, то вона є безпідставною, оскільки прямо випливає із вимоги про скасування рішення державного виконавця по поверненню виконавчого листа без прийняття до виконання, яке оформлене повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 04.07.2018 року, а тому не потребує винесення судового рішення.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Дослідивши матеріали скарги, перевіривши чи діяв державний виконавець відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає подана скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 15, 18, 37 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-451 ЦПК України, керуючись ст. ст. 260, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу задовольнити частково.
Визнати незаконними дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_7 по поверненню виконавчого листа у справі №344/6876/2017 року від 17.11.2017 року без прийняття до виконання.
Скасувати рішення державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про повернення виконавчого листа у справі №344/6876/2017 року, виданого 17.11.2017 року без прийняття до виконання, яке оформлено повідомленням від 04.07.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.
В решті вимог скарги відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Антоняк Т.М.