Справа № 826/4679/18 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
03 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Сорочка Є.О.,
при секретарі Григорук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, скасування наказу, -
ПАТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо прийняття наказу від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки»; визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки».
Разом з позовною заявою на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом:
- зупинення дії наказу начальника Офісу великих платників податків ДФС від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки»;
- заборони Офісу великих платників податків державної фіскальної служби вчиняти дії щодо проведення документальної планової перевірки публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, в тому числі, але не виключно, щодо оформлення результатів зазначеної документальної планової перевірки (складати, підписувати, реєструвати акти чи довідки), виносити податкові повідомлення-рішення щодо публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта".
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем було зазначено, що дії Офісу великих платників податків ДФС щодо видачі оскаржуваного наказу та поновлення перевірки є протиправними, а сам оскаржуваний наказ - незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року заяву публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено: зупинено дію наказу начальника Офісу великих платників податків ДФС від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки» до вирішення спору по суті; заборонено Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вчиняти дії на підставі наказу начальника Офісу великих платників податків ДФС від 12.03.2018 року №393 «Про поновлення документальної планової виїзної перевірки», у тому числі, але не виключно щодо проведення документальної планової перевірки публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 30.09.2017 року, щодо оформлення результатів зазначеної документальної планової перевірки (складати, підписувати, реєструвати акти чи довідки), щодо прийняття податкових повідомлень-рішень відносно публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до вирішення спору по суті.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу про забезпечення адміністративного позову та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки у такому випадку фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову. Також відповідач вказує, що ПАТ "Укртатнафта" не наведено та не надано жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам підприємству до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.
На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ПАТ "Укртатнафта", в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому приписи ч. 4 ст. 150 КАС України визначають, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта та заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в даній адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих прав, свобод та інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та того, що захист прав позивача в спірних правовідносинах стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даній справі, що, відповідно до наведених приписів процесуального законодавства, є прямими підставами для вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 246, 312, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2018 року про забезпечення адміністративного позову - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Сорочко Є.О.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2018 року.