Тернівський районний суд міста Кривого Рогу
Дніпропетровської області
справа № 177/1841/18 номер провадження 1-кп/215/660/18
Іменем України
11 грудня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області угоду про примирення, укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040450000551 від 06.09.2018р., по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красна Балка, Криворізького району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
Суд визнав доказаним, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.08.2018р. у денний час доби знаходився на території домоволодіння АДРЕСА_2 у своєї знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Того ж дня, приблизно о 22.00 год. ОСОБА_4 , знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , у той час, коли ОСОБА_6 зайшла до вищевказаного будинку, увійшов до приміщення гаражу, розташованого на території вищевказаного домоволодіння з метою відключити від джерела електроенергії музичну колонку.
Далі, ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні гаражу, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 , побачив на підлозі майно, належне потерпілій ОСОБА_6 , а саме ручний водяний насос з оцинкованого металу та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного майна.
Після чого, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 знаходиться у будинку, шляхом вільного доступу, взявши руками з підлоги та утримуючи при собі, таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_6 , ручний водяний насос з оцинкованого металу вагою 42 кг, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3495 від 20.09.2018р. становить 201,60 грн.
Після вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_4 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 201,60 грн.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
28.09.2018р. у даному кримінальному провадженні між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 , в порядку передбаченому положеннями ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою підозрюваний та потерпіла, за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України, виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій підозрюваного за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, викрадене майно повернуто потерпілій, при цьому підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.
Сторонами угоди визначене узгоджене ними покарання, яке підозрюваний ОСОБА_4 повинен понести за вчинене ним кримінальне правопорушення, а саме штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Крім того, в угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному та потерпілій.
Розглядаючи, в порядку встановленому п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди про примирення між підозрюваними та потерпілою дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому, узгоджене в угоді, покарання та інші, передбачені угодою, заходи.
Обвинувачений ОСОБА_4 , а також потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні просять затвердити угоди про примирення, укладену між ними 28.09.2018 р., та призначити обвинуваченому, узгоджену між ними міру покарання. При цьому потерпіла підтвердила, що їй роз'яснено та зрозуміло наслідки укладення угод та обмеження її права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення осіб до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди. До того ж зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди, зобов'язання.
Крім того, при вирішенні питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, відповідно до вимог ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угод про примирення між обвинуваченим та потерпілою є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст, укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, потерпіла, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК України.
Крім того, перевіряючи угоду на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку, що умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, що визначені положеннями ст. 65 КК України.
На підставі викладеного, виходячи з того, що умови угоди про примирення, укладеної між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 відповідає вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні, що ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
Згідно положень угоди про примирення ОСОБА_4 слід призначити, узгоджену сторонами угоди, міру покарання у виді штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись вимогами ст.ст. 314, 369, 373-376, 394, 469, 473 - 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 28.09.2018 р. у кримінальному провадженні за №1-кп/215/660/18 (177/1841/18), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040450000551 від 06.09.2018 р., укладену між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому, узгоджене між сторонами угоди про примирення від 28.09.2018 р., покарання у виді штраф у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в дохід держави, що на день постановлення вироку становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , до вступу вироку в законну силу, не обирати.
Речовий доказ ручний насос для свердловин з оцинкованого металу, що переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 під розписку, залишити у користуванні останньої.
Вирок може бути оскаржено, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Суддя: