Справа № 215/5035/18
1-кп/215/662/18
11 грудня 2018 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15 ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040760001463 від 15.08.2018 р.,
Обвинувальний акт відносно обвинуваченого підписаний та затверджений прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 ..
У підготовчому судовому засіданні не встановлено перешкод призначення судового розгляду.
Відносно обвинуваченого ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.10.2018 р. застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 26.12.2018 р. включно.
Прокурор вважає за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, надав суду для приєднання до обвинувального акту матеріали кримінального провадження в одному томі на 121 аркуші, та просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як справа призначається до розгляду за межами строку його дії; обвинувачений не має міцний соціальних зв'язків, оскільки не одружений; крім того, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який скоїв у період дії відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що стало підставою для обрання в подальшому відносно нього іншого, суворішого виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також прокурор зазначив, що обвинувачений не працює, що є підставою вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою відшукання коштів. Також прокурор просить дане провадження об'єднати з кримінальним провадженням відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040760000072 від 06.01.2018 р., яке розглядається Тернівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Обвинувачений заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинувачуваного заперечувала проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого та просила змінити запобіжний захід на більш м'який, у виді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, які передбачені ст.177 КПК України; те, що обвинувачений не одружений не свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, оскільки він проживає разом із матір'ю, яка є особою похилого віку; тобто вагомих підстав для тримання обвинуваченого під вартою немає.
Заслухавши учасників процесу, суд вважає, що необхідно задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 днів - по 09 лютого 2019 р., включно.
Підставами цього є наступне.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
За висновком Конституційного Суду України, викладеним в рішенні від 23.11.2017 № 1-р/2017, продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов'язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов'язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність (ч.2 ст. 29 Конституції України).
Крім того, Конституційний Суд України також зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов'язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 ЄСПЛ вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 ЄСПЛ вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
У підготовчому судовому засіданні встановлено те, що залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини по справі під час судового провадження і на це вказує характер протиправних дій, у вчиненні яких він підозрюються і щодо яких є обґрунтована органами досудового слідства підозра.
Так, слідчий суддя в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилався на те, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, не має постійного джерела доходів, підозрюється у вчиненні злочинів в період дії ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.07.2018 р., якою йому обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту, що свідчить про те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Дійсно, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, за яке передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, обставини на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, суд вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, відсутність відомостей про наявність тяжких захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють перебування останнього у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, а також те, що при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений зможе вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що вказане свідчить про неможливість забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Тому суд вважає за необхідне на час судового провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк - шістдесят днів, тобто по 09 лютого 2019 року, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Таким чином, у суду відсутні підстави для зміни запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 на більш м'який.
Суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 314-316, 331, 372 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040760001463 від 15.08.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_4 на 14-00 годину 24.01.2019 року в залі № 7 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, об'єднавши його в одне провадження з кримінальним провадженням відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040760000072 від 06.01.2018 р., присвоївши єдиний номер справи № 215/446/18 (1-кп/215/321/18).
Судовий розгляд кримінального провадження проводити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Матеріали кримінального провадження в одному томі на 121 аркуші долучити до обвинувального акту.
У судове засідання викликати учасників процесу.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів - по 09 лютого 2019 р., включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом терміну дії цієї ухвали.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки з моменту звільнення з під варти:
- не відлучатися з місця проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;
- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження для відома.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: