Постанова
Іменем України
06 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 127/23027/16-ц
провадження № 61-29225св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Пророка В.В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського 37, м. Вінниця»,
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2017 року, у складі судді Романюк Л. Ф., та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року, у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Рибчинського В. П., Якименко М. М.,
У жовтні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Коцюбинського 37, м. Вінниця» (далі - ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця», ОСББ) про визнання незаконним статуту ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця» та таким, який не затверджений установчими зборами співвласників будинку, при створенні ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця» 04 травня 2016 року.
Позивач зазначав, що він є співвласником нежитлового приміщення АДРЕСА_1. 04 травня 2016 року було проведено установчі збори ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця», на яких прийнято рішення про створення ОСББ та затверджено його статут.
В обґрунтування позову посилався на невідповідність дійсності відомостей стосовно кількості присутніх на зборах власників. Так, згідно підрахунку присутніх, що підтверджується відеозаписом, в установчих зборах приймало участь 49 осіб а не 80, про які зазначено у протоколі, з яких за створення ОСББ проголосувало 33 особи проти 13. При цьому, як видно з відеозапису, у голосуванні за затвердження статуту ОСББ голосувало від 20 до 25 осіб.
Позивач вказував, що рішення про затвердження статуту прийнято за відсутності необхідної кількості голосів «за», та, всупереч законодавчим вимогам, не було документально оформлене, а також не затверджене особистими підписами присутніх власників.
Наведеним пояснював свою незгоду із виниклим у нього обов'язком щодо виконання положень статуту ОСББ, затвердження якого відбулось на підставі дій відповідача, які ОСОБА_4 вважав незаконними.
У січні 2017 року до суду звернулась ОСОБА_5 як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
ОСОБА_5 у позовній заяві, мотивуючи наявність підстав для її задоволення доводами, що аналогічні аргументам позову ОСОБА_4, зазначала, що вона є дружиною позивача та разом із ним володіє на праві спільної сумісної власності нежитловим приміщенням АДРЕСА_1. Наголошувала, що спір про визнання незаконним статуту ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця» прямо стосується її прав та інтересів. Просила суд визнати незаконним рішення установчих зборів та протоколу установчих зборів від 04 травня 2016 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що рішення про створення ОСББ «Коцюбинського 37,
м. Вінниця» та затвердження його статуту було прийнято шляхом поіменного голосування та оформлено особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результатів голосування («за» чи «проти»), що відображено у додатках до протоколу установчих зборів, з дотриманням кворуму. Оскаржуваний статут відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Крім того, питання законності рішення установчих зборів щодо створення ОСББ було предметом дослідження Вінницького міського суду Вінницької області при ухваленні рішення від 29 листопада 2016 року. Вказаним рішенням, що набрало законної сили, на підставі досліджених доказів, в тому числі і наданого ОСОБА_4 відеозапису проведення установчих зборів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову
ОСОБА_4
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року дану справу передано до Верховного Суду.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Основним законодавчим актом, що регулює діяльність об'єднання співвласників багатоквартирних будинків є Закон України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно положень статей 4 та 6 вказаного Закону об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Кожний власник на установчих зборах має один голос, незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення оформлюється особистим підписом кожного, хто проголосував, у протоколі із зазначенням результату голосування (&quo5;за&quРі; чи &q?ий;проти&q?ля;). Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх осіб, які мають право голосу. Установчі збори правомочні, якщо на них присутні більше п'ятдесяти відсотків власників.
Судом установлено, що відповідно до протоколу від 04 травня
2017 року № 1, яким оформлено рішення установчих зборів ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця», на зборах були присутні 80 осіб, кожен з яких має право голосу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що згідно додатку № 2 до протоколу № 1 від 04 травня 2016 року «Список присутніх власників та поіменного голосування по створенню ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця» за створення ОСББ проголосувало 58, проти - 18, утримались - 4. Водночас, судом враховано, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 листопада 2016 року ОСОБА_4 відмовлено у визнанні незаконним рішення установчих зборів та протоколу установчих зборів.
Так, вказаним рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що відеозапис проведення установчих зборів, на наявність якого посилається ОСОБА_4 у позовній заяві, яка є предметом розгляду даної справи, не має правового значення для правильного вирішення справи, оскільки містить відображення процесу підняття рук невстановленими особами.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, на підставі дослідженого у судовому засіданні оригіналу додатку № 3 до протоколу, встановив, що за результатом розгляду питання № 3 порядку денного щодо затвердження статуту ОСББ «Коцюбинського 37, м. Вінниця» голосували: «за» - 58, «проти» - 16, утрималось - 6 осіб.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій стосовно того, що затвердження статуту ОСББ відбулось у відповідності до вимог законодавства.
Доказів підробки документів, якими відповідач обґрунтовував свої заперечення на позов, про що зазначає ОСОБА_5 в апеляційній скарзі, останньою не наведено.
Виходячи із встановлених обставин справи та враховуючи законодавчі положення, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, місцевий суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відповідність оскаржуваного статуту ОСББ законодавчим вимогам та недоведеність обставин існування порушень порядку його затвердження.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 червня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
В. В.Пророк
І. М.Фаловська