Постанова
Іменем України
26 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 392/1660/16-ц
провадження № 61-24311св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, відділу Держгеокадастру в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року у складі судді Кратко Д. М. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дьомич Л. М., Гайсюка О. В.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Відділу Держгеокадастру в Маловисківському районі Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05 березня 2010 року було встановлено факт прийняття нею спадщини, що залишилася після її матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. З 1944 по 1979 роки її мати працювала та була членом колгоспу імені Дзержинського Ленінської сільської ради Маловисківського району, який згодом було реорганізовано у колективне сільськогосподарське товариство «Ленінське» (далі - КСП «Ленінське»). Після виходу на пенсію продовжувала працювати в колгоспі та проживати в с. Леніно Маловисківського району. При проведенні розпаювання та оформлення права власності на земельну частку (пай) ОСОБА_5 помилково не вказали у списках на її отримання.
Посилаючись на вищевикладене, вважає, що вона має право на земельну частку (пай) в порядку спадкування, і просить визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі 6,10 га із земель, що належали КСП «Ленінське» на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.
Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване безпідставністю пред'явлених позовних вимог, оскільки судом не встановлено наявності у позивачки суб'єктивного права, про захист якого вона просить. Встановивши, що сертифікат та державний акт на право власності на земельну частку (пай) ОСОБА_5, як члену колгоспу, за життя не видавався, до списків громадян-членів КСП «Ленінське», що додавався до державного акта, її внесено не було, і такі дії нею не оскаржувалися, суд вважав, що право власності на земельну частку (пай) до складу спадщини, що відкрилася після її смерті, не входить, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання права на земельну частку (пай) за ОСОБА_4
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і правильності цих висновків не спростовують.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року, та ухвалити рішення про задоволення позовних вимог або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення не відповідають критеріям законності і обґрунтованості, визначеним у статті 213 ЦПК України 2004 року. Апеляційним судом не враховано обставини, які дають право на продовження строку звернення до суду для захисту права на внесення до списка громадян-членів КСП «Ленінське» її матері ОСОБА_5 та, як наслідок, обґрунтовують необхідність визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування.
Відзивів на касаційну скаргу до суду не надходило.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Відповідно до трудової книжки колгоспника, виданої 27 вересня 1957 року, ОСОБА_5 була членом колгоспу ім. Шевченка Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області з 1944 року (а. с.12).
У документах архівного фонду КСП «Ленінське» Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області зазначено, що в книзі обліку трудового стажу та заробітної плати колгоспників колгоспу ім. Дзержинського є відомості про те, що ОСОБА_5 працювала в указаному колгоспі з 1956 року по 1979 рік (а. с. 13).
Відомості щодо виходу ОСОБА_5 на пенсію в матеріалах справи відсутні.
Державний акт на право колективної власності на землю видано КСП «Ленінське» Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області 23 грудня 1994 року (а. с. 40-41).
Згідно з повідомленням Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 12 січня 2017 року ОСОБА_5 не була членом КСП «Ленінське» та не була включена до списку громадян-членів КСП «Ленінське» (а. с. 39).
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.
Частиною дев'ятою статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року), кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Водночас відповідно до роз'яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Вирішуючи вказаний спір, суди попередніх інстанцій встановили наявність передумов для набуття ОСОБА_5 права на земельну ділянку (пай), оскільки раніше вона працювала в КСП «Ленінське» і залишилася членом зазначеного підприємства.
Водночас, дії підприємства щодо невключення ОСОБА_5 до списку громадян-членів КСП «Ленінське», які мають право на земельний пай, сама ОСОБА_5 за життя не оскаржувала та, відповідно, питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права власності на земельну частку (пай), за її життя не вирішувалося.
За таких обставин, підстави для визнання за ОСОБА_4 права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування відсутні, оскільки ОСОБА_5, як спадкодавець, такого права за життя не набула.
Доводи касаційної скарги щодо неврахування апеляційним судом обставин, які вказують на необхідність продовження строку звернення до суду для захисту права на внесення ОСОБА_5 в список громадян-членів КСП «Ленінське», до уваги не приймаються, оскільки не стосуються предмета пред'явлених позовних вимог та не мають правового значення для вирішення цього спору.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, на підставі частини третьої статті 401 ЦПК України.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 13 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник