06 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 497/1870/16-ц
провадження № 61-43380св18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув клопотання ОСОБА_1 № 12 від 16 серпня 2018 року про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання права на грошові заощадження (вклади) у порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року,
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний Ощадний банк України»), третя особа ОСОБА_2 про визнання права на грошові заощадження (вклади) в порядку спадкування.
Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на компенсаційні рахунки у ТВБВ № 10015/0506 філії - «Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», які станом на час прийняття рішення 11 квітня 2017 року обліковуються за спадкодавцем ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і містять кошти: № 91551000850, відкритий 21 листопада 1996 року, залишок - 1 541, 40 грн; № 91551001315, відкритий 07 березня 2008 року, залишок - 477, 10 грн, як за спадкоємцем першої черги за законом, яка має право на обов'язкову частку в спадщині, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою на рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року рішення Болградського районного суду Одеської області від 11 квітня 2017 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року.
Постановою Верховного Суду від 05 травня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року залишено без задоволення. Рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року залишено без змін.
У жовтні 2018 року судді Верховного Суду Крату В. І. передано заяву ОСОБА_1 № 11 від 16 серпня 2018 року про ухвалення додаткового рішення у справі та клопотання № 12 від 16 серпня 2018 року про відвід судді Крата В. І., яка обґрунтована її незгодою з ухваленими суддею Кратом В. І. (одноособово та у складі колегії суддів) судовими рішеннями та висловленою правовою позицією, що на думку заявника викликає сумнів щодо неупередженості і безсторонності судді. ОСОБА_1 також посилається на те, що суддя Крат В. І. порушив принцип рівності сторін, умисно створив перешкоди для встановлення фактичних обставин у справі, які мають значення для прийняття справедливого рішення на користь ОСОБА_1 Вважає, що суддя Крат В. І. явно прийняв позицію відповідача у справі та допустив упереджене ставлення до позивача, свідомо зайняв помилкову позицію.
Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2018 року доводи заявлених ОСОБА_1 відводів судді Верховного Суду Крату В. І. визнано необґрунтованими, оскільки обставини, на які посилається заявник як на підстави для відводу судді, не є такими у розумінні статті 36 ЦПК України та не дають підстав вважати обґрунтованими сумніви в неупередженості та об'єктивності судді. Вирішення питання про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. передано, у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 05 грудня 2018 року заяву про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. передано судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_4
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.
У частині одинадцятій статті 40 ЦПК України зазначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оцінивши доводи заявленого клопотання, вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 № 12 від 16 серпня 2018 року про відвід судді Крата В. І. відсутні, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Виходячи зі змісту клопотання ОСОБА_1 № 12 від 16 серпня 2018 року, остання виражає невдоволення процесуальними діями та судовими рішеннями судді (одноособовими та у складі колегії суддів), які винесені не на користь заявника. Ухвалені суддею судові рішення не можуть свідчити про упередженість чи необ'єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України. Ухвалені судові рішення набрали законної сили і є обов'язковими для виконання.
Докази, які б могли свідчити про упереджене ставлення судді Крата В. І. до ОСОБА_1, заявником не надані і у матеріалах касаційного провадження відсутні.
Оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для відводу судді, не дають підстав для сумніву у неупередженості та об'єктивності судді, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Крата В. І. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 № 12 від 16 серпня 2018 року про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа - ОСОБА_2, про визнання права на грошові заощадження (вклади) в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 жовтня 2017 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников