Іменем України
Київ
11 грудня 2018 року
справа №804/4701/16
адміністративне провадження №К/9901/40628/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрігіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у складі судді Степаненко В.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у складі суддів Щербака А.А., Баранник Н.П., Дурасової Ю.В. у справі №804/4701/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «ХайдельбергЦемент Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрігіонального головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
25 липня 2017 року Публічне акціонерне товариство «ХайдельбергЦемент Україна» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрігіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 18 лютого 2016 року № 0000195001, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3954726 грн. 73 коп., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1977363 грн. 37 коп., з мотивів безпідставності його прийняття.
21 грудня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, задоволений позов Товариства у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 18 лютого 2016 року №0000195001.
Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати та податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення.
Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що не підтвердження факту реальності здійснення господарської операції внаслідок не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання, не є підставою для виключення сум зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість та відсутність контрагентів за місцезнаходженням або відсутність у податкового органу можливості перевірити первинні документи після завершення операцій, не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.
19 травня 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
19 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 19 травня 2017 року та витребувано справу №804/4701/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
06 липня 2017 року Товариством надані заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач зазначає, що касаційна скарга за змістом повністю дублює апеляційну скаргу, містить лише посилання на норми податкового законодавства без зазначення суті їх неправильного застосування, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
12 січня 2017 року справа №804/4701/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
19 березня 2018 року справа №804/4701/16 та матеріали касаційної скарги К/9901/40628/18 передані до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00292923, перебуває на податковому обліку з 14 жовтня 1994 року, є платником податку на додану вартість з 05 червня 2009 року.
Податковим органом з жовтня 2015 року по 27 січня 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 03 лютого 2016 року №18/28-01-50/00292923 (далі - акт перевірки).
18 лютого 2016 року керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення №0000195001 згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, статті 200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3954726 грн. 73 коп., за п'ять звітних податкових періодів, у тому числі за лютий, березень, жовтень, грудень 2013 року та січень 2014 року та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 977363 грн. 37 коп., без зазначення підстави їх застосування.
Судами попередніх інстанцій встановлено укладення та виконання Товариством договорів поставки від 20 березня 2013 року та від 19 грудня 2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтегрес», за якими позивачем придбано товар (запчастини, як товари матеріально-технічного призначення) в серпні, вересні, грудні 2013 року, квітні 2014 року.
Необхідність придбання запасних частин встановлена під час перевірки та розгляду справи судами попередніх інстанцій, полягала в необхідності здійснення позивачем технічного обслуговування обладнання виробництва компанії HAVER&BOECKER - пакувальної лінії з пакувальною машиною HAVER ROTO-PACKER типу 10 RSE, придбаної позивачем згідно контракту № 874 від 17.10.2006, укладеному з компанією HAVER&BOECKER (продавець), у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача, що підтверджується довідкою Служби закупівель Товариства від 01 червня 2016 року.
Судами попередніх інстанцій встановлена реальність здійснення господарських операцій з придбання запасних частин, їх отримання, оплати у Товариства з обмеженою відповідальністю на підставі належних первинних документів, а саме видаткових накладних, специфікацій, експрес-накладних, прибуткових ордерів, актів, пакувальних листів, рахунків, сертифікатів якості, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, Реєстром на їх отримання, роздруківками з електронної системи платежів «клієнт-банк» з інформацією про платіжні доручення.
Операції з придбання товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лувд», як постачальником здійснювались позивачем, як покупцем у відповідності до договорів поставки від 11 червня 2014 року та від 03 грудня 2014 року, економічний зміст яких полягав в необхідності здійснення Товариством технічного обслуговування технологічної лінії по виробництву цементу у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача.
Факт виконання господарських операцій по вказаним договорам встановлений судами попередніх інстанцій на підставі видаткових накладних, сертифікатів якості, паспортів муфти зубчатої М3-1: М3-9, товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, прибуткових ордерів, накладної на вантаж, Реєстром виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, роздруківками з електронної системи платежів «клієнт-банк» з інформацією про платіжні доручення.
Між Товариством, як покупцем та Приватним підприємством «Метресурс», як постачальником укладено та виконано договір поставки від 11 березня 2014 року, предметом якого є придбання запасних частин з метою здійснення позивачем технічного обслуговування промислового обладнання, зокрема, залізничних колій, розташованих на території Криворізького заводу позивача, у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача.
Реальність виконання умов договору від 11 березня 2014 року підтверджується видатковими накладними, сертифікатами якості, товарно-транспортними накладними, прибутковими ордерами, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, роздруківками з електронної системи платежів «клієнт-банк» з інформацією про платіжні доручення.
Між Товариством, як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Содружество», як продавцем укладено та виконано договір від 07 жовтня 2009 року та 18 специфікацій до нього, згідно умов якого продавець передає у власність покупцю вапняк для флюсування виробництва ПАТ «Докучаєвський флюсодоломітний комбінат» фракція 0-20 мм. ТУ У 3.88-00191856-025-99 зі змістом SIO не більше 3%, покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, встановлених цим договором.
Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій встановили господарську мету операцій з придбання вапняку для флюсування фракції - 20 мм, яка полягала у необхідності забезпечення позивача сировиною для виробництва основного виду продукції - цементу, оскільки вапняк є сировиною для виробництва клінкеру, з якого в подальшому позивачем виготовляється цемент та дослідили всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій за цим договором, а саме залізничні накладні, податкові накладні, прибуткові ордери, роздруківки з електронної системи платежів «клієнт-банк» з інформацією про платіжні доручення, згідно з якими позивачем здійснено оплату за товар.
Встановивши та дослідивши кожну господарську операцію в розрізі кожного контрагента та кожного договору суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що матеріалами справи у повному обсязі підтверджується добросовісні та здійснювані з розумною обачністю дії позивача при укладенні та виконанні договорів із зазначеними контрагентами.
Оцінюючи операції з придбання Товариством, як покупцем вугілля у продавців, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкоменергоресурс в період з 01 травня 2013 року по 30 листопада 2013 року за контрактом від 30 квітня 2013 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ЦФ Вуглегірська» в період з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2014 року за контрактом від 19 березня 2014 року, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-промислова компанія «Сігма-Ресурс» у січні 2013 року за умовами контракту від 17 січня 2012 року, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно вищевказаних договорів позивач здійснював придбання вугілля, яке використовується ним у якості палива для роботи обертових печей власних цементних заводів при здійсненні основного виду господарської діяльності - виробництві цементу.
Факт реальності господарських операцій з придбання вугілля підтверджується належним чином складеними первинними документами, а саме накладними, актами прийому-передачі вугільної продукції, залізничними накладними, сертифікатами якості, прибутковими ордерами, рахунками тощо.
Отримання Товариством охоронних послуг в січні - червні 2013 року відповідно до актів виконаних робіт та розшифровками до них, здійснювались позивачем, як замовником у відповідності до договорів від 30 грудня 2010 року та від 05 лютого 2012 року, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Барс», як виконавцем, з метою забезпечення збереження майна Товариства.
Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій правомірно висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача продукції виробничо-технічного призначення та послуг та їх подальшого використання при виробництві продукції.
Судами попередніх інстанцій встановлена правомірність віднесення до складу податкового кредиту відповідних звітних податкових періодів сум сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів/послуг та подальшого використання їх у господарській діяльності, відповідно до підпункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
Суд визнає, що здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), послуг та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посилання податкового органу на не підтвердження факту реальності здійснення господарської операції внаслідок не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання, не є підставою для виключення сум зі складу податкового кредиту з податку на додану вартість.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з контрагентами Товариства, з огляду на те, що зафіксований актами районних податкових інспекцій факти неможливості проведення звірок посвідчують виключно ці обставини і жодним чином не впливають на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.
Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій Товариством з його контрагентами, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрігіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року у справі №804/4701/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер