Постанова
Іменем України
05 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 442/6528/16-ц
провадження № 61-32199св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - комунальне підприємство «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради,
представники відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради на рішення апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О. від 28 серпня 2017 року,
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради (далі - КП «Дрогобичводоканал»), у якому просив: зобов'язати відповідача: списати заборгованість по оплаті за користування водою за період з 21 липня 2014 року по 30 вересня 2016 року в сумі 7 337 грн 55 коп., як безпідставно нараховану; зняти пломбу з лічильника води КВ-15, заводський № 570733 та надати вище згаданий прилад на перевірку; встановити та відновити водопостачання в належному позивачу на праві власності житловому будинку № АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовано тим, що станом на серпень 2014 року у нього була відсутня будь-яка заборгованість зі сплати за водопостачання, однак у жовтні 2014 року він отримав повідомлення відповідача, у якому було зазначено, що він має заборгованість по оплаті за водопостачання у розмірі 433 грн 49 коп., яка станом на серпень 2016 року зросла до 7 337 грн 55коп.
Вважає, що дана сума заборгованості нарахована йому безпідставно, оскільки 21 липня 2014 року та 18 серпня 2014 року він письмово звертався до відповідача з проханнями опломбувати кран вводу води в належний йому будинок у зв'язку із тимчасовим припиненням споживання води з лінії водопостачання відповідача та використанням води з особистої криниці, проте 18 лютого 2016 року отримав відповідь про те, що лічильник знятий з комерційного обліку і оплата за водопостачання буде нараховуватися залежно від кількості членів його сім'ї.
Посилаючись на те, що водою з лінії відповідача він не користується, що підтверджується показами на опломбованому відповідачем лічильнику, проте КП «Дрогобичводоканал» продовжує нараховувати йому заборгованість за ненадані послуги та вимагає здійснити повірку лічильника за кошти споживача, ОСОБА_1 просив задовольнити позов.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що рішеннями судів, які набрали законної сили, вже було встановлено факт наявної заборгованості позивача перед КП «Дрогобичводоканал» за водопостачання, а пунктом 24 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок), не передбачено у складі тарифу повірку засобів обліку води, які не є власністю підприємства.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 28 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Зобов'язано КП «Дрогобичводоканал» провести повірку лічильника води марки КВ-1,5, заводський № 570733, як засобу обліку холодної води в житловому будинку № АДРЕСА_1, а також його ремонт (за необхідності), у тому числі - його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, встановивши на час цієї повірки і ремонту інший засіб обліку холодної води за рахунок обмінного фонду квартирних засобів холодної води КП «Дрогобичводоканал». В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що пунктом 16 Порядку, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532, встановлено, що витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води, є складовою частиною витрат, безпосередньо пов'язаних із збутом послуг споживачам, і включаються до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення, а тому вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести повірку лічильника за його рахунок підлягають задоволенню.
Відмовляючи у позові в частині списання заборгованості, суд виходив з того, що вказана вимога фактично є оскарженням позивачем дій КП «Дрогобичводоканал» щодо нарахування йому оплати за ніби-то спожиту ним воду у період з 21 липня 2014 року по 30 вересня 2016 року, що фактично є різновидом претензії, проте такий спосіб захисту прав не передбачений діючим законодавством.
Відмовляючи у позові в частині зобов'язання відповідача відновити водопостачання в належному йому на праві власності житловому будинку, суд виходив з того, що водопостачання перекрив сам позивач з власної ініціативи і він сам вправі у будь-який час його відновити.
У вересні 2017 року КП «Дрогобичводоканал» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги, що КП «Дрогобичводоканал» у своїй діяльності керується постановами державного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка затверджує тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, проте на час виникнення спірних правовідносин у діючих тарифах були відсутні джерела відшкодування витрат на виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку води, які є власністю фізичної особи-споживача, мешканця приватного сектору. Тобто на час виникнення спірних правовідносин відповідач не мав юридичної та фінансової можливості на виконання вказаних вище робіт.
Таким чином рішення апеляційного суду в частині відмови в позові ОСОБА_1 до КП «Дрогобичводоканал» про списання заборгованості та зобов'язання відповідача відновити водопостачання не оскаржено та предметом перегляду не є (стаття 400 ЦПК України).
Відзив до суду не надходив.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Суди установили, що на підставі акту № ВТ-049 від 12 червня 2014 року, протоколу комісії КП «Дрогобичводоканал» № 212 від 03 липня 2014 року, ОСОБА_1 було повідомлено про те, що лічильник КВ 1,5 зав. номер 570733 визнано не комерційним та знято з обліку в КП «Дрогобичводоканал», у зв'язку з чим позивачу здійснювалося нарахування згідно норми відповідно до кількості прописаних осіб, а саме на 4 особи. Надано місячний термін для здійснення проплати та метрологічної повірки засобів обліку води.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилався, зокрема, на те, що відповідач порушує його права, як споживача, оскільки зобов'язує його здійснити повірку лічильника за власні кошти.
Частиною 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо і водопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 1 червня 2011 року затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Відповідно до положень пункту 16 Порядку (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, зокрема витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.
Таким чином Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та чинним на момент виникнення спірних правовідносин Порядком формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) встановлено процедуру здійснення повірки засобів вимірювальної техніки та відшкодування витрат, понесених у зв'язку з її здійсненням.
Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.
Як зазначалось вище, Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові №6 - 60 цс 15 від 22 квітня 2015 року.
Таким чином, у зазначеній справі підлягають встановленню, зокрема і обставини щодо включення чи не включення послуг з періодичної повірки квартирних приладів обліку води до складу тарифів на постачання холодної води і водовідведення, водовідведення гарячої води.
Вимоги щодо законності та обґрунтованості рішення суду визначені у статті 213 ЦПК України 2004 року, відповідно до якої законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
У порушення зазначених вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції не урахував правових висновків Верховного Суду України у постанові № 6-60цс 15 від 26 жовтня 2016 року, не перевірив доводи КП «Дрогобичводоканал» про те, що витрати за періодичну повірку засобів обліку у спірний період не відшкодовуються у зв'язку з не включенням їх до діючих тарифів на водопостачання та водовідведення.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Ураховуючи, що Верховний Суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та надавати оцінку доказам, рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Львівської області від 28 серпня 2017 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради про зобов'язання провести повірку лічильника води, його ремонт у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, встановлення на час цієї повірки і ремонту інший засіб обліку холодної води за рахунок обмінного фонду квартирних засобів холодної води скасувати, справу передати в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. М. Коротун
В. П. Курило