10 грудня 2018 року
Київ
справа №826/14366/16
адміністративне провадження №К/9901/67192/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Білоуса О.В., Данилевич Н.А., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства закордонних справ України про визнання протиправним зменшення нарахування грошового забезпечення та стягнення коштів,
ОСОБА_4 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просила: визнати протиправним зменшення суми 21820,90 грн Міністерством закордонних справ України обсягу нарахованого грошового забезпечення другому секретарю по посаді першого секретаря Посольства України в Сполучених Штатах Америки за період з 07 лютого 2014 року по 07 березня 2016 року включно; стягнути з Міністерства закордонних справ України недонараховану суму грошового забезпечення в сумі 21820,90 грн (з урахуванням передбачених законодавством України податкових відрахувань та зборів, а саме - податку на дохід, єдиного соціального внеску та військового збору), а також нараховані, проте не виплачені 242,74 грн та 117 доларів США.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_4 242,74 грн. Стягнуто з Міністерства закордонних справ України на користь ОСОБА_4 117 доларів США. У задоволенні решти адміністративного позову відмовлено.
05 грудня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.А.Данилевич
І.Л.Желтобрюх