11 грудня 2018 р.Справа № 818/2357/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Бартош Н.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018р. по справі № 818/2357/18
за позовом ОСОБА_1
до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення Південним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через не сплату судового збору, а ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2018 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
05.11.2018 року Південним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області було повторно подано апеляційну скаргу. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року.
Ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2018 року визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, в задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено та апеляційну скаргу залишено без руху.
03.12.2018 року Південним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року через засоби поштового зв'язку.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.18 року, заявник зазначає, що станом на 26.09.2018 року управлінням було не можливо сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
В управлінні відсутня окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду, тому відсутні рахунки для здійснення безспірного списання коштів. Бюджет Пенсійного Фонду України не містить бюджетних призначень для виплати коштів за рішеннями суду, у тому числі для оплати судового збору, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Однак, відповідачем не було надано жодного доказу в підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору.
Крім того, колегія суддів зазначає, що статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 1 Розділу ІІІ КАС України.
Зокрема, статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору.
В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, також, і в частині надання документа про сплату судового збору, в тому числі, на вимогу суду, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у пенсійного органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року.
До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.
З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього 2018 бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору і виконання інших грошових зобов'язань, зокрема, за виконавчими документами щодо стягнення коштів з пенсійного органу.
Тому, відсутність у пенсійного органу коштів, призначених для цієї мети, зокрема, в частині видатків, призначених на сплату судового збору і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення й не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які пенсійний орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.
Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, державні органи, які діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися принципу "належного урядування", своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених державою, в тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати виконання своїх процесуальних обов'язків.
У даному ж випадку, пропуск строку апеляційного оскарження спричинено невиконанням відповідачем вимог процесуального закону щодо форми та змісту попередньо поданої апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, неусуненням цього недоліку в межах встановленого судом строку з огляду на відсутність у пенсійного органу коштів, призначених для цієї мети, як наслідок, її поверненням заявнику, що, втім, в контексті наведених положень законодавства не є особливими і непереборними обставинами, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеної в ухвалі Верховного Суду від 01.08.2018 №815/2853/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відсутність у пенсійного органу коштів, призначених для цієї мети не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року була подана 05.11.2018 року, тобто з пропуском строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що Південним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року без поважних причин.
Відповідно до припису ч. 4 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 2, 44, 296, 299 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на рішення Сумського окружного апеляційного суду від 20.07.2018 року неповажними.
В задоволенні клопотання Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного апеляційного суду від 20.07.2018 року у справі №818/2357/18 - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2018 року по спаві 818/2357/18 за позовом ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Бартош Н.С.