11 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/232/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (головуючий суддя Остап'юк С.В., м. Івано-Франківськ) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» до Івано-Франківської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення № КТ-UA206000-0002-2018 від 15.01.2018 року,-
товариство з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № КТ-UA206000-0002-2018 від 15.01.2018.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Івано-Франківської митниці ДФС за №КТ-UA від 15.01.2018 про визначення коду товару товариству з обмеженою відповідальністю «Вудгофф».
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Івано-Франківська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, шо таке винесене з порушенням норм, як матеріального так і процесуального права, тому просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.08.2018 та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що 22.12.2017 декларантом ТзОВ «Брокер-Сервіс» подано до митного оформлення електронну вантажну митну декларацію № UA206070/2017/020224 на товар «Соєвий шрот/макуха - порошок світло-жовтого кольору, очищении, подрібнений, знежирений, сушений, як похідне залишку олійно-екстракційної індустрії. Масова частка протеїну - 52,38%, вологість - 7,74%, жиру - 0.82%, пісок або кремній - 0.25%. нерозчинна зола -1.04%, клітковина - 3.16%. Застосовується як корм для тварин (в біг-бегах по 1200 кг )- 24000кг. Виробник PRESTIGE FEED MILLS LTD. Країна виробництва Індія.»
Дані товари поставлено згідно контракту від 06.07.2017 №1 між фірмами PRESTIGE FEED MILLS LTD, Індія та ТзОВ «Вудгофф» Україна.
12.01.2018 ПМО було зроблено запит №020224 з усіма необхідними документам до відділу адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці ДФС про визначення коду товару.
Відповідно до пункту 9 Розділу III Порядку роботи відділу митних платежів підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон Україна, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 (даті - Порядок № 650), якщо для вирішення питання класифікації товару виникає потреба в спеціатьних знаннях з різних гатузей науки, техніки, мистецтвознавства тощо, або у використанні спеціального обладнання і техніки, то митний орган може звернутися до спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення або до іншої експертної установи (організації).
У зв'язку із спірним питанням класифікації вказаного товару відділ адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці ДФС скерував запит до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 26.12.2017 №25 про проведення дослідження з метою визначення складу товарів та інших характеристик необхідних для класифікації товару. Взяття проб відбувалось згідно із Актом про взяття проб (зразків) товарів від 22.12.2017 №22/12. кожний зразок запакований у пластиковий пакет, під непорушним митним забезпеченням - металевою пробою 206/109 та з маркувальними етикетками, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.12.2016 №1058.
За результатами лабораторних досліджень товар, що розглядається, має наступні характеристики: масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину - 55.69%; масова частка сирого жиру у перерахунку на абсолютно суху речовину - 0,74%; масова частка вологи - 9.80%. Крохмалю, відновлюючи цукрі у складі проби не виявлено. Продукт, крім процесу вилучення олії, пройшов додаткову волого-теплову обробку - тостування, у процесі якої покращується якість протеїну, у значній мірі послаблюється інгібіторна дія на трипсин та зменшується активність уреази.
15.01.2018 року відповідачем прийнято рішення про визначення коду товару №КТ- UA20600-0002-2018, відповідно до якого пред'явлений Позивачем для митного оформлення товар є «Соєвий продукт, що використовується для годівлі тварин, у вигляді порошкоподібної речовини світло-коричневогог кольору. Продукт характеризується наступними показниками: масова частка сирого протеїну в перерахунку на абсолютно суху речовину - 55.69%; масова частка сирого жиру у перерахунку на абсолютно суху речовину - 0.74%; масова частка вологи - 9,80%. Продукт, крім процесу вилучення олії, пройшов додаткову волого-теплову обробку - тестування, у процесі якої покращується якість протеїну, у значній мірі послаблюється інгібітор на дія на трипсин та зменшується активність уреази. З продукту видалені відновлюючи цукри та крохмаль.». Код товару 2309909690. Документи, якими керувались під час прийняття рішння: УКТЗЕД. «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» (в редакції наказу ДФС України від 09.06.15 №401, Митний тариф, затверджений Законом України від 19.09.2013 №584 У-ІІ. наказ Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650. Висновок ДПМЕ ДФС №142008600-0015 від 11.01.2018. Примітка до товарної групи 23 УКТЗЕД. Пояснення до товарних позицій УКТЗЕД 2304. 2309. Правила інтерпретації класифікації товарів За, 6.
Також, згідно інформації розміщеної на веб-сайті фірми-виробника вказані вище товари є готовими кормами, які пройшли відповідну переробку, призначені для годівлі домашніх тварин.
Згідно з статтею 67 МК України УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано із зазначеною системою. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної гіідпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Відповідно до пунктів 2.3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428 (далі - Порядок №428), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.
Відповідно до пункту «а» статті 1 Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року №466/2002 приєдналась Україна. Гармонізована система опису та кодування товарів - це номенклатура, яка включає в себе товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що відносяться до них, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення зазначеної системи, які наведені в додатку до цієї Конвенції.
Відповідно до вимог частини 1 статті 68 МК України, введення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 68 МК України, відповідно до якого введення УКТ ЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках.
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди| відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформленря згідно з УКТЗЕД. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. .
Згідно з нормами Закону України від 19 вересня 2013 року №584-УІІ «Про Митний тариф України» кожне з класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, має назву, яка дозволяє за певними критеріями опису визначити товари, що включаються до такого групування.
Відповідно до пункту 7 Порядку №428 деталізація товарів в УКТЗЕД на національному рівні здійснюється до дев'ятого та десятого знака коду (товарна підкатегорія) з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом вжиття заходів з тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.
У вказаному випадку, класифікація товару для цілей митного оформлення здійснювалася згідно з вимогами групи 23 Закону України «Про митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
До групи 23 УКТЗЕД до товарної позиції 2309 включаються продукти, шо використовуються для годівлі тварин, в іншому місці не зазначені, одержані в результаті переробки рослинної або тваринної сировини до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідної сировини, крім рослинних відходів, рослинних залишків і побічних продуктів такої переробки.
Згідно з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених Наказом Міндоходів від 14 січня 2014 року №15: до товарної позиції 2304 включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, що залишаються після добування олії із сої за допомогою розчинників, олійницького пресу або роторного ексгіелера. Ці відходи і залишки є цінним кормом для тварин. Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул. До цієї товарної позиції включаються також не текстуроване знежирене соєве борошно, придатне для споживання людиною.
До цієї товарної позиції не включаються:
(a) олійний фуз або жирові залишки (товарна позиція 1522);
(b) білкові концентрати, одержані шляхом видалення деяких компонентів знежиреного соєвого борошна (використані як добавки в харчові продукти), та текстуроване соєве борошно (товарна позиція 2106).
- до товарної позиції 2309 включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, шо складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені:
(1) для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм);
(2) для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додавання в господарський (тобто зроблений у господарстві) корм органічних чи неорганічних речовин (додаткові корми); або
(3) для використання під час приготування повноцінних кормів або додаткових кормів.
До цієї товарної позиції включаються продукти, використані для годівлі тварин, одержані в результаті оброблення продуктів рослинного чи тваринного походження та оброблення до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідного матеріалу.наприклад, у випадку продуктів, одержаних з рослинних матеріалів, характерна клітинна будова вихідної рослинної сировини стала невпізнанною під час розгляду мікроскопом.
До цієї товарної позиції не включаються:
(a) гранули, приготовлені з одного продукту чи з суміші декількох продуктів, які як такі включаються до однієї специфічної товарної позиції. Навіть з добавкою зв'язувальної речовини (меляси, крохмалевмісних речовин) у пропорції не більше 3 мас.% (товарні позиції 0714, 1214. 2301 і т.д.);
(b) прості суміші з зерна зернових культур (група 10), борошна зернових культур або борошна бобових рослин (група 11);
(c) готові продукти, що можуть бути використані або для годівлі тварин, або для споживання людиною, у тих випадках, коли в процесі виробництва враховані природа, чистота і співвідношення інгредієнтів, виконані вимоги гігієни, і. якщо доцільно, нанесені на упакування позначення чи будь-яка інша інформація, що стосується їхнього вживання (товарна позиція 1901 або 2106, зокрема);
(d) рослинні відходи, рослинні залишки та побічні продукти товарної позиції 2308;
(е) вітаміни, визначеного або невизначеного хімічного складу, або суміш цих сполук, розчинені або не розчинені в будь-якому розчиннику або стабілізовані додаванням антиокислювача або протизлежувальних агентів, адсорбовані на носії (субстраті) або з застосуванням захисного покриття, наприклад желатинного, воскового, жирового і т.д., за умови, що кількість доданих речовин, носія (субстрату) або покриття (покривного матеріалу) не перевищує кількості, необхідної для зберігання або транспортування продуктів, та що додання таких речовин, носія 9субстрату) або покриття (покривного матеріалу) не змінює властивостей вітамінів та не переводить їх в стан, який підходить для специфічного використання, а не для основного застосування (товарна позиція 2936);
(f) інші продукти групи 29;
(g) лікарські засоби товарної позиції 3003 або 3004;
(h) білкові речовин групи 35;
(j) препарати, які за своєю природою є антимікробними дезінфікуючими засобами, використані у виробництві кормів для тварин з метою контролю за небажаними мікроорганізмами (товарна позиція 3808);
(k) проміжні продукти процесу виробництва антибіотиків, одержувані під час фільтрації та першому ступені екстракції, а також залишки цього процесу з вмістом антибіотиків зазвичай не більше 70% (товарна позиція 3824).
Ця позиція підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.09.2015 у справі № К/800/14924/15.
Виходячи з вищенаведеного, при винесені рішення №КТ-UА20600-0002-2018 від 15.01.2018 митницею дотримано вимоги Митного кодексу України та інших нормативно- правових актів.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» у відзиві на апеляційну скаргу просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 22.12.2017 декларантом товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-Сервіс» подано для митного оформлення електронну вантажну митну декларацію №UA 206070/2017/020224 на товар «Соєвий шрот/макуха - порошок світло-жовтого кольору, очищений, подрібнений, знежирений, сушений, як похідне залишку олійно-екстракційної індустрії. Масова частка протеїну - 52,38%, вологості - 7,74%, жиру - 0,82%, пісок або кремній - 0,25%, нерозчинна зола - 1,04%, клітковина - 3,16%. Застосовується як корм для тварин (в біг-бегах по 1200 кг) - 24000 кг. Виробник PRESTIGE FEED MILLS LTD. Країна виробництва Індія».
У зв'язку із спірними питаннями класифікації вищевказаного товару відділ адміністрування митних платежів Івано-Франківської митниці ДФС скерував запит до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 26.12.2017 №25 про проведення дослідження з метою визначення складу товарів та інших характеристик необхідних для класифікації товару. За результатами лабораторних досліджень Львівський відділ з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 11.01.2018 склав експертний висновок. 15.01.2018 Івано-Франківська митниця ДФС прийняла рішення № КТ-UA206000-0002-2018 про визначення коду товару, а саме змінено код товару - обезжирений соєвий шрот/макуха, заявленого по митній декларації №206070/2017/020225 від 22.12.2017, з коду 2304000000 на 2309909690. Згідно прийнятого рішення пред'явлений позивачем для митного оформлення товар є «Соєвий продукт, що використовується для годівлі тварин, у вигляді порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору. Продукт характеризується наступними показниками: масова частка вологи - 9,8%, масова частка сирого протеїну - 50,24% (у перерахунку на суху речовини - 55,69%), масова частка сирого жиру - 0,67 (у перерахунку на суху речовини - 0,74%). Продукт, окрім процесу вилучення олії, пройшов додаткову волого-теплову обробку - тостування, у процесі якої покращується якість протеїну, у значній мірі послаблюється інгібіторна дія на трипсин та зменшується активність уреази. З продукту видалені відновлюючи цукри та крохмаль. Виробник PRESTIGE FEED MILLS LTD. Індія.
05.02.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр ветеринарної діагностики» за замовленням товариства з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» складено експертний висновок №129/К, згідно якого масова частка легкорозчинних вуглеводів (цукрів) в обезжиреному соєвому шроті/макусі становить 12,70% на натуральну вологу та 14,22% на абсолютно суху речовину, а масова частка легко гідролізних вуглеводів (крохмаль) становить 4,90% на натуральну вологу та 5,49% на абсолютно суху речовину.
08.02.2018 Виробничо-технологічний центр контролю якості та безпеки продуктів харчування, комбікорму та комбікормової сировини за замовленням позивача склав протокол випробувань №9150, згідно якого вміст крохмалю в обезжиреному соєвому шроті/макусі становить 8,84% на абсолютно суху речовину.
За результатами розгляду скарги позивача від 20.02.2018 №0902 Державна фіскальна служба України листом від 23.03.2018 №10613/6/99-99-19-03-03-15 повідомила товариство з обмеженою відповідальністю «Вудгофф», що підстав для відкликання рішення Івано-Франківської митниці ДФС № КТ-UA206000-0002-2018 від 15.01.2018 немає.
Вирішуючи, суд першої інстанції правильно зазначив, що у відповідності до частин 1 - 5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Як складний випадок класифікації товару розуміють випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Згідно частини 7 статті 69 МК України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Термін «класифікація товару» для цілей розділу ІV МК України міститься в пункті 3 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (далі - Порядок №650), та розуміється як: визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про митний тариф України» (далі - Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД), з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.
Згідно п. 3 розділу І згаданого Порядку №650 визначено, що контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Згідно з пунктами 1 та 2 розділу ІІІ зазначеного Порядку №650 декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів.
Пунктом 4 розділу ІІІ цього ж Порядку №650 встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності: відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних «Класифікаційні рішення» програми «Інспектор 2006» ЄАІС. При цьому, така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів «а» та «б» абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.
У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №650).
Згідно пункту 6 розділу ІІІ зазначеного вище Порядку №650 у разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення.
Відповідно до частин 2-4 статті 67 МК України в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовуються сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно ст. 67 МК України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Крім того, суд вірно зазначив, що з метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, що затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401.
Відповідно до пунктів 1-4, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД додатку до Закону України «Про Митний тариф України» класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Як уже зазначалось вище декларантом товариством з обмеженою відповідальністю «Брокер-Сервіс» подано для митного оформлення електронну вантажну митну декларацію №UA206070/2017/020224 на товар який за кодом УКТ ЗЕД був віднесений позивачем до товарної категорії 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані, група 23 «Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин» розділ IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники»).
Наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401 затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Так, згідно пояснення до товарної позиції 2304 до цієї товарної позиції включаються макуха та інші тверді відходи і залишки, що залишаються після добування олії із сої за допомогою розчинників, олійницького преса або роторного експелера. Ці відходи і залишки є цінним кормом для тварин. Відходи і залишки, що включаються до цієї товарної позиції, можуть бути у вигляді плиток (брикетів), борошна чи гранул (дивись Загальні положення до цієї групи). До цієї товарної позиції включається також нетекстуроване знежирене соєве борошно, придатне для споживання людиною.
До цієї товарної позиції не включаються: (а) олiйний фуз або жировi залишки (товарна позиція 1522); (b) білкові концентрати, одержувані шляхом видалення деяких компонентів знежиреного соєвого борошна (використовувані як добавки в харчові продукти), та текстуроване соєве борошно (товарна позиція 2106). Ця товарна позиція не включає соєві пластівці, мелені чи немелені, з яких не була екстрагована соєва олія (позиція 2308).
Івано-Франківська митниця ДФС прийняла рішення яким змінено код товару - обезжирений соєвий шрот/макуха, заявленого по митній декларації №206070/2017/020225 від 22.12.2017, з коду 2304000000 на 2309909690. Відповідно товарна категорія 2309909690 включає в себе продукти, що використовуються для годiвлi тварин (група 23 «Залишки і відходи харчової промисловості; готові корми для тварин» розділ IV «Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники»). До цієї товарної позиції включаються підсолоджені корми та готові кормові продукти, що складаються з суміші декількох поживних речовин, які призначені: (1) для забезпечення тварин раціональним і збалансованим повсякденним раціоном (повноцінний корм); (2) для одержання придатного повсякденного раціону шляхом додання в господарський (тобто зроблений у господарстві) корм органічних чи неорганічних речовин (додаткові корми); або (3) для використання під час приготування повноцінних кормів або додаткових кормів. До цієї товарної позиції включаються продукти, використовувані для годівлі тварин, одержані в результаті оброблення продуктів рослинного чи тваринного походження та оброблені до такого ступеня, що вони втратили основні властивості вихідного матеріалу, наприклад, у випадку продуктів, одержаних з рослинних матеріалів, характерна клітинна будова вихідної рослинної сировини стала невпізнанною під час розгляду під мікроскопом.
Суд першої інстанції правильно вважав, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з урахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 МК України.
Спірне рішення відповідача № КТ-UA206000-0002-2018 від 15.01.2018 про визначення коду товару прийнято на підставі експертного висновку Львівського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008600-0015 від 11.01.2018.
Лабораторне дослідження проводилось Львівським відділом з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС у зв'язку із спірними питаннями класифікації товару «Соєвий шрот/макуха - порошок світло-жовтого кольору, очищений, подрібнений, знежирений, сушений, як похідне залишку олійно-екстракційної індустрії. Масова частка протеїну - 52,38%, вологості - 7,74%, жиру - 0,82%, пісок або кремній - 0,25%, нерозчинна зола - 1,04%, клітковина - 3,16%. Застосовується як корм для тварин (в біг-бегах по 1200 кг) - 24000 кг. Виробник PRESTIGE FEED MILLS LTD. Країна виробництва Індія», який підлягав митному оформленню 22.12.2017 згідно електронної вантажної митної декларації №UA206070/2017/020224 (а.с.14-15).
Згідно експертного висновку Львівського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008600-0015 від 11.01.2018 завданням для дослідження було визначення складу товарів та інші характеритики необхідні для класифікації товарів. В ньому зазначено, що проба має вигляд порошкоподібної речовини світло-коричневого кольору. Визначений жирно-кислотний склад проби свідчить про належність продукту до такого, що виготовлений із соєвої сировини: масова частка вологи та летких речовин - 9,8%, масова частка жиру в перерахунку на суху речовини - 0,67%, масова частка протеїну в перерахунку на суху речовини - 55,69%. За зовнішнім виглядом проба не є борошном текстурованим. За результатами дослідження проба не є білковим концентратом (харчовим), макухою (кормовою). За результатами визначення показників проби не можна надати висновок щодо її належності до борошна соєвого знежиреного харчового або шроту соєвого.
За наданою технологією виробництва соєвий шрот отримується за схемою екстрагування з попередньо обробленого насіння сої з застосуванням вологотеплового оброблення - тостування. Відповідно до ДСТУ 4230:2003 «Шрот соєвий кормовий. Загальні технічні умови» соєвий шрот кормовий отримують за схемами форм пресування-екстрагування чи прямого екстрагування з попередньо обробленого насіння сої (вологотеплова обробка) - тостування і збагачення (чи без збагачення) ліпідами (гліцеридами, жирними кислотами, натрієвими солями жирних кислот, фосфатидами, токоферолами та іншими супутніми жирам речовинами). Залежно від способу виробництва та показників якості шрот соєвий кормовий виготовляють тостований та тостований, збагачений ліпідами; у формі гранульованого і негранульованого продукту. Шрот соєвий кормовий призначений для кормових цілей безпосереднім уведенням в раціон тварин, а також для виробництва комбікормової продукції.
Тобто, кормовий шрот, що включається до товарної позиції 2304 УКТ ЗЕД та відповідає ДСТУ 4230:2003, це продукт переробки (відходи) сої, отриманий за рахунок простих технологічних операцій (пресування, екстрагування, тостування, гранулювання).
Згідно згаданого вище експертного висновку Львівського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142008600-0015 від 11.01.2018 відновлюючих цукрів та крохмалю у складі проби не виявлено.
Отже, товар «соєвий шрот кормовий» є спеціально розробленим високо протеїновим продуктом на базі соєвого шроту, з якого вилучено крохмаль та цукри. Використовується цей продукт в комбінованих кормах для їх збалансування за рівнем білка.
Товарна позиція 2309 УКТ ЗЕД включає, зокрема, готові продукти для доповнення (збалансування) господарських кормів (додаткові корми).
З метою спростування висновків Львівського відділу з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо відсутності в складі товару відновлюючих цукрів та крохмалю, товариство з обмеженою відповідальністю «Вудгофф» замовило в товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ветеринарної діагностики» дослідження, за результатми якого 05.02.2018 було складено експертний висновок №129/К, згідно якого масова частка легкорозчинних вуглеводів (цукрів) в обезжиреному соєвому шроті/макусі становить 12,70% на натуральну вологу та 14,22% на абсолютно суху речовину, а масова частка легко гідролізних вуглеводів (крохмаль) становить 4,90% на натуральну вологу та 5,49% на абсолютно суху речовину (а.с.25-26).
Крім того, 08.02.2018 Виробничо-технологічний центр контролю якості та безпеки продуктів харчування, комбікорму та комбікормової сировини за замовленням позивача склав протокол випробувань №9150, згідно якого вміст крохмалю в обезжиреному соєвому шроті/макусі становить 8,84% на абсолютно суху речовину.
Суд першої інстанції вріно вважав, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що висновками Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр ветеринарної діагностики» за №129/К від 05.02.2018 та Виробничо-технологічний центр контролю якості та безпеки продуктів харчування, комбікорму та комбікормової сировини спроставано висновки Львівського відділ з питань експертиз та досліджень Департаменту податкових та митних експертиз ДФС щодо відсутності в складі товару відновлюючих цукрів та крохмалю. Отже, відповідачем передчасно та за відсутності ґрунтовних підстав присвоєно новий код товару УКТЗЕД- 2309909690 (інші продукти для годівлі тварин), замість коду УКТЗЕД- 2304000000 (макуха та інші твердi відходи i залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані).
Враховуючи вище викладене, суд обґрунтовано вважав вимоги позивача підставними.
З огляду на це суд апеляційної інстанції вважажє, що дововди апеляційної скарги не спростовують висноків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процессуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року по справі № 809/1021/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.М. Судова-Хомюк
Повний текст складено 11.12.2018