Справа № 761/7476/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
05 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
за участю секретаря: Тищенко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 (повний текст виготовлено 12.09.2018) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» про зобов'язання внести до державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості про припинення обтяжень та виключити з реєстру обтяжень обтяження за № 16043651 від 10.11.2016 стосовно автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, обтяжував - ПАТ «Комерційний Банк Надра», боржник - ОСОБА_4.
Позивач вважає, що оскільки вона правомірно придбала 15.03.2013 автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, номер кузова НОМЕР_1, та зареєструвала його на своє ім'я, а обтяження на автомобіль зареєстровано 10.11.2016 на підставі договору застави р/н 353 від 24.02.2006, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначає, що ДП «НАІС» жодним чином не було порушено прав та законних інтересів позивача, з огляду на що, відповідно до законодавства, виключно обтяжувач - в даному випадку ПАТ «КБ «Надра» (третя особа), на підставі Закону добровільно чи на виконання рішення суду, наділений правом вчинити відповідні дії щодо подачі відповідної заяви одному з реєстраторів Державного реєстру про вилучення з Державного реєстру відомостей стосовно обтяження рухомого майна.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано та не надано належної правової оцінки доводам відповідача/апелянта щодо відсутності його вини у наявності в Державному реєстрі обтяження рухомого майна позивача; не було досліджено та не надано належну правову оцінку нормативно-правовим актам, що регламентують роботу Державного реєстру, адже норми Закону та Порядку містять детальний алгоритм вилучення записів з Державного реєстру, дотримання якого є обов'язковим для виконання усіма суб'єктами правовідносин, оскільки як вже зазначалось, вчинення реєстраційних дій у Державному реєстрі, зокрема, й в аспекті вилучення записів з реєстру є похідним від припинення обтяження.
У судове засідання суду апеляційної інстанції - 05.12.2018 з'явилась представник позивача.
В судовому засіданні суду головуючим суддею поставлено питання про закриття провадження у справі.
Розглянувши питання про закриття провадження у справі, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає необхідним закрити провадження у даній справі.
За матеріалами справи, ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Toyota Land Cruiser Prado, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації НОМЕР_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 15.03.2013.
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55006303 від 01.03.2018 року вбачається: вид обтяження приватне обтяження; зареєстровано 10.11.2016 року за № 16043651 реєстратором Філія міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи»; підстава обтяження договір застави, р/н 353, 24.02.2006, приватний нотаріус Одеського МНО Трофімець В.В., об'єкт обтяження є інший транспортний засіб, автомобіль Toyota Prado, рік випуску 2004, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, номер державної реєстрації: НОМЕР_4, обтяжував: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (а.с. 65-66).
Позивач звернувся до ДП «Національні Інформаційні системи» з листом від 09.02.2018 з проханням виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна застави, автомобіль Toyota Prado, рік випуску 2004, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1.
Листом № 150/25.2-21/17 від 20.02.2018 повідомлено, що при здійсненні державної реєстрації обтяжень рухомого майна реєстратор реєстру виконує суто механічну функцію, реєстратор не уповноважений на прийняття власних управлінських рішень щодо накладення чи припинення обтяжень. При цьому зазначено, що ст. 44 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Вважаючи, що зареєстроване обтяження № 16043651 від 10.11.2016 порушує законні права та інтереси, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано жодних доказів того, що станом на момент внесення спірного обтяження, та станом на день вирішення спору ОСОБА_2 є боржником, що могло б дозволити зареєструвати обтяження на її майно, а саме доказів того, що позивач має виконати на користь громадянина ОСОБА_4 зобов'язання за договором застави.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спеціальним Законом, що визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна є Закон України № 1255-IV від 18.11.2003 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Згідно частини першої ст. 3 Закону обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.
Відповідно до ст. 11 Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом
Згідно частин першої - третьої Закону Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України.
До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Держатель Державного реєстру виконує такі функції:
1) організує ведення Державного реєстру;
2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження;
3) забезпечує вільний доступ будь-яких осіб до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження цілодобово протягом семи днів на тиждень;
4) надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна;
5) стягує плату за внесення записів до Державного реєстру та надання витягів з нього.
ДП «НАІС» є державним комерційним підприємством, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу № 657/5 від 07.05.2015 «Про створення державного підприємства «Національні інформаційні системи» та діє у відповідності до Постанови КМ України № 1272 від 14.07.1999 «Деякі питання адміністрування Державних та Єдиних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції».
Згідно статуту підприємства, предметом діяльності ДП «НАІС» є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Відповідно до ст. 43 Закону реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються:
1) відомості про обтяжувача та боржника:
2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;
3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації;
4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.
Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.
Відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.
Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.
Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.
З огляду на викладене, ДП «НАІС», як реєстратор Державного реєстру, виконує лише механічну функцію по внесенню та виключенню до/з Державного реєстру записів про обтяження на підставах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами. При цьому, ДП «НАІС» не наділений повноваженнями щодо здійснення правової оцінки відомостей, що містяться у заявах, а також жодним чином не уповноважений на прийняття будь-яких рішень щодо обтяження рухомого майна чи припинення такого обтяження по відношенню до будь-якої фізичної чи юридичної особи.
Крім того, згідно частини третьої ст. 44 Закону після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Таким чином, відповідальність за неправомірне існування запису про обтяження в Державному реєстрі покладено на обтяжувача, в даному випадку на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».
Згідно із Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55006303 від 01.03.2018 запис щодо обтяження рухомого майна позивача було внесено до Державного реєстру на підставі електронної заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна вих. № 2773 від 10.11.2018, яка була подана представником ПАТ «КБ «Надра» до ДП «НАІС», у зв'язку з чим 10.11.2016 (день подання заяви) до Державного реєстру було внесено відповідний запис.
У судовому засіданні представником позивача не доведено належними та допустимими доказами наявності протиправних дій (вини) ДП «НАІС» при внесенні запису до Державного реєстру та порушення державним підприємством своїми діями прав та законних інтересів позивача, з урахуванням того, що у відповідності до законодавства виключно обтяжував може вчиняти дії щодо подачі відповідної заяви реєстратору Державного реєстру про вилучення відомостей стосовно обтяження рухомого майна.
З огляду на чітко визначений нормами Закону України № 1255-IV від 18.11.2003 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою КМ України № 830 від 05.07.2004, алгоритм вилучення записів з Державного реєстру, наявність виключного права обтяжувача подавати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або продовження дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк, визначений ст. 44 Закону, а також з огляду на передбачену Законом пряму заборону Держателю та реєстраторам Державного реєстру вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві, колегія суддів вважає, що ДП «НАІС» в даному випадку виконав всі приписи алгоритму та не допустив порушення чинного законодавства.
Разом із тим позивач вважає, що наявністю зареєстрованого обтяження порушується її конституційне право - право власності на автомобіль. З урахуванням цього колегія доходить висновку, що в даному спорі первинним є вирішення питання майнового характеру - тобто наявний цивільно-правовий. Враховуючи, що відповідальність за зміст та заявлене обтяження законом повністю покладена на обтяжувача, а відповідач не наділений правом вимагати додаткові, окрім визначених, документи, колегія суддів вважає, що позивач має вирішити питання захисту свого цивільно-правового права у суді відповідної юрисдикції застосовуючи похідну вимогу у вигляді припинення обтяження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спори між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
В даному випадку вимоги щодо вчинення реєстраційних дій є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, тому цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що зареєстроване відповідачем обтяження № 16043651 від 10.11.2016 порушує її право розпоряджатись своїм майном (ст. 317 ЦК України).
Отже, зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю в апеляційному порядку і провадження у справі закривається, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною другою статті 319 КАС України визначено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не повністю встановив фактичні обставини справи та при ухваленні рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, помилково віднісши даний спір до публічно-правового.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
У відповідності до частини першої статті 239 КАС України колегія суддів роз'яснює позивачу, що даний спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 238, 242 - 244, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2018 скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» про зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 10.12.2018.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна