Справа № 823/1968/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
03 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Ганечко О.М.,
Сорочка Є.О.,
при секретарі Григорук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними відмов та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, Державної фіскальної служби України, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області у ненаправленні висновку до Державної фіскальної служби України щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС та травмою, отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; зобов'язати Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти документи ОСОБА_3 скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС та травмою, отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; визнати протиправною відмову Державної фіскальної служби України у прийняті рішення про призначення виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС та травмою, отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути та прийняти рішення про призначення виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС та травмою, отриманою під час виконання службових обов'язків, в розмірі відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Черкаській області, яка полагяє у нескладанні та неподанні до Державної фіскальної служби України висновку щодо виплати ОСОБА_3 грошової допомоги у зв'язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850; зобов'язано Головне управління ДФС у Черкаській області скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_3 грошової допомоги у зв'язку із установленням інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ і Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби в Черкаській області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2017 року наказом Державної фіскальної служби України № 1784 полковника податкової міліції, начальника відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Черкаській області ОСОБА_3 звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби України у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "б" (через хворобу) пункту 64 Положення № 114 з 31 липня 2017 року.
18 серпня 2017 року позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА № 869542, відповідно до якої ОСОБА_3 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено: травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
26 жовтня 2017 року та 28 лютого 2018 року позивач звертався з заявами до начальника Головного управління ДФС у Черкаській області та просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності, а травма пов'язана з виконанням службових обов'язків в органах ДФС.
04 квітня 2018 року позивач звернувся до ДФС України із заявою, в якій зокрема просив розглянути висновок ГУ ДФС у Черкаській області щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_3, направленого до ДФС України листом ГУ ДФС у Черкаській області від 01.03.2018 року № 9246/23-00-04-215 та прийняти рішення про призначення грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
20 квітня 2018 року Державна фіскальна служба України направила ОСОБА_3 лист № 5774/К/99-99-04-04-02-14 в якому зазначено, що працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На сьогодні проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано. Положення Порядку та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850 не поширюються на працівників податкової міліції, тому для проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цією постановою законні підставі відсутні.
Листом від 04 липня 2018 року № 28242/23-00-04-216 відповідач-1 повідомив ОСОБА_3, що ДФС України розглянула матеріали позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності, за результатами їх розгляду відповідач-1 повідомив, зокрема, що колишнім працівникам податкової міліції, інвалідність, яким встановлено після втрати чинності Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ, проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07 листопада 2015 року законні підставі відсутні. Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту.
Позивач, вважаючи вищезазначені дії відповідачів протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами частини 2статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Пунктом 351.1 статті 357 Податкового кодексу України передбачено, що форми та розмір матеріального забезпечення осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції здійснюється у порядку, встановленому законом для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про міліцію" № 565-ХІІ від 20 грудня 1990 року (далі - Закон № 565-ХІІ), правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
За правилами частини шостої статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (чинного до 07.11.2015), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
У зв'язку із прийняттям Закону України від 13.02.2015 року "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
Згідно з пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок № 707) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Отже, на час встановлення позивачеві II групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби в органах податкової міліції (15.08.2017 року), чинними були обидва Порядки № 707 та № 850, які регулюють правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію".
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 813/3091/16 (провадження №К/9901/30166/18).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 встановлено інвалідність, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків 15.08.2017 року, що підтверджується довідкою до акту МСЕК серії 12 ААА № 869542, а тому розмір допомоги позивачеві має бути призначений відповідно до Порядку № 850.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком № 850.
Отже, Головне управління ДФС, відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 850, мало б в 15-денний строк з дня реєстрації документів позивача, а саме заяви (рапорту) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності від 26.10.2017 року, скласти висновок щодо виплати грошової допомоги та направити його до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні такої грошової допомоги, чого Головним управлінням зроблено не було.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Черкаській області та зобов'язання скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_3 грошової допомоги у зв'язку із установленням інвалідності.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді апеляційної інстанції) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Ганечко О.М.
Сорочко Є.О.
Повний текст постанови виготовлено 10 грудня 2018 року.
v