Справа № 826/15776/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.
04 грудня 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
при секретарі Коцюбі Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Ірклієнка Ю.П. на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Фінанси та кредити" Ірклієнка Ю.П. до Міністерства юстиції України в особі Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРНОСТАР" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в рамках виконавчого провадження №53691205, відкритого з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2016 у справі № 921/552/ 16-г щодо не перерахування грошових коштів від реалізації заставного майна на рахунок стягувача АТ "Банк "Фінанси та Кредит" як заставодержателя;
- визнати протиправними дії державного виконавця Тернонільського міською відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в рамках виконавчого провадження №53691205, відкритого з примусовою виконання рішення Господарського суду Тернонільської області від 17.11.2016 у справі № 921/552/16-г щодо перерахування грошових коштів від реалізації заставного майна на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Терностар";
- зобов'язати державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області здійснити перерахунок грошових коштів отриманих від реалізації заставною майна АТ "Банк "Фінанси та Кредит" щодо примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2016 у справі № 921/552/16-г, в тому числі авансовий внесок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, прийшов до висновку, що оскільки у даному випадку позивач оскаржує дії державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритого за виконавчим листом, виданим Господарський судом Тернонільської області у господарській справі № 921/552/16-г, розглянутій за правилами ГПК України, належним судом для розгляду відповідного позову (заяви) є саме Господарський суд Тернонільської області.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
У ч.1 ст.287 КАС України, зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку цивільного судочинства визначається Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII, встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Аналіз вищевикладених положень свідчить, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення сторонами виконавчого провадження, здійснюється за правилами того судочинства, якими суд керувався при прийнятті цього судового рішення.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця у виконавчому провадженні, відкрито за виконавчим листом, виданим Господарський судом Тернонільської області у господарській справі № 921/552/16-г, розглянутій за правилами ГПК України, належним судом для розгляду відповідного позову (заяви) є саме Господарський суд Тернонільської області..
Доводи апелянта полягають, зокрема, у тому, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року було відмовлено у прийнятті скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" у зв'язку з тим, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" внаслідок постановления Господарським судом Тернопільської області 16.04.2018 ухвали про заміну сторони виконавчого провадження (кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію №18-01-13 від 15.02.2013; стягувача у виконавчому провадженні №53691205, яке відкрите з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2016 у справі № 921/552/16-г/8) втратив статус стягувача/сторони виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2016 у справі № 921/552/16-г/8, а тому спір з приводу дій/бездіяльності державного виконавця щодо перерахування грошових коштів від реалізації заставного майна підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги стосуються періоду до заміни сторони виконавчого провадження, тобто коли ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" був стягувачем у виконавчому провадженні №53691205, яке відкрите з примусового виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.11.2016 у справі № 921/552/16-г/8.
Суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" Ірклієнко Ю.П. - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлено 10.12.2018.