Справа № 756/958/18 Суддя першої інстанції: Шевчук А.В.
10 грудня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Кузьмишиної О.М. та Федотова І.В.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенант поліції Шапран Тетяни Валентинівни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенант поліції Шапран Тетяни Валентинівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У січні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспектора роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенант поліції Шапран Тетяни Валентинівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 19.10.2017 року серії БР № 521050, винесену інспектором роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенантом поліції Шапран Т.В. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.;
- закрити провадження у справі, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що інспектором роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенантом поліції Шапран Тетяною Валентинівною не надано належних доказів, всупереч нормам КАС України, що підтверджували б порушення ОСОБА_2 вимог п. 9.2 б) ПДР України, а тому постанова є такою, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 19.10.2017 року інспектором роти №1 батальйону УПП в м. Житомирі ДПП лейтенантом поліції Шапран Т.В. винесено постанову серії БР №521050 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 425 грн. за порушення останнім п. 9.2. б) ПДР України.
Позивач, вважаючи винесену постанову про адміністративне правопорушення протиправною, звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Національну поліцію», який набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 2 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Пунктом 9.2 б) ПДР України передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:
а) перед початком руху і зупинкою;
б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками -у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1,4 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно з вимогами ч.ч. 2,3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, матеріали справи містять матеріали відео фіксації (а саме відео файл № 20171019201940000110), з якого не вбачається порушення позивачем вимог п. 9.2 б) ПДР України, більше того, апелянтом в апеляційній скарзі зазначено, «хоч на долученому до матеріалів справи диску з відеозаписом події не зафіксовано самого факту порушення, однак, це не говорить про те що воно взагалі відсутнє».
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенант поліції Шапран Тетяни Валентинівни - залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року - без змін.
Керуючись ст..ст. 241, 242, 272, 311, 316, 321, 322 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти №1 батальйону УПП в місті Житомирі ДПП лейтенант поліції Шапран Тетяни Валентинівни - залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко
Суддя: О.М.Кузьмишина
І.В.Федотов