707/1404/18
2/707/999/18
11 грудня 2018 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді Соколишиної Л.Б.
при секретарі Ліпатовій К.Г.
за участю представника позивача Лютої Н.О.
відповідачки ОСОБА_3
представника третьої особи: Стоянова О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Білозірської сільської ради про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав,-
Позивач звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з указаним позовом, мотивуючи його тим, що відповідачка має на утриманні ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, з якими зареєстрована, але не проживає за адресою: АДРЕСА_1 оскільки будинок знаходиться в аварійному стані, тому проживає разом з дітьми у бабусі за адресою: АДРЕСА_2 У будинку, де проживає сім'я, не створені умови для проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим позивач просить суд відібрати дитину у відповідачки без позбавлення її батьківських прав.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні пояснила, що у зв'язку із життєвими негараздами на даний час не може в повній мірі забезпечувати усім необхідним свою малолітню дитину, тому позов визнала та не заперечувала проти його задоволення. В той же час пояснила, що буде намагатися якомога швидше налагодити своє життя та зробити ремонт у будинку, щоб повернути дитину задля подальшого її належного виховання.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідачка є матір'ю малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 14 червня 2018 року.
Крім того, відповідно до довідки № 09 від 13 липня 2018 року відповідачка має ще двох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно з висновком служби у справах дітей № 11/01-33 від 12 червня 2018 року малолітні діти ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, влаштовані до бабусі ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 а ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до КЗ «Черкаський обласний спеціалізований будинок дитини Черкаської обласної ради», оскільки бабуся не має змоги утримувати та доглядати немовля.
Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 від 12 липня 2018 року встановлено, що у будинку проживає позивачка разом з дітьми ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, умови проживання задовільні, йде підготовка до ремонтних робіт, а саме добудова кімнати. Однак ще не створені умови проживання для малолітньої дівчинки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та існує безпосередня загроза для життя та здоров'я дитини.
На підставі рішення виконкому Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області від 13 липня 2018 року за № 103 відібрано малолітню дитину від матері, яка є відповідачкою по справі, у зв'язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров'я дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ч.1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.
Частиною 1 ст. 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням, або Органу опіки та піклування.
Згідно з п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України, суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до роз'яснень пунктів 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
На підставі вищевикладного, враховуючи визнання позову відповідачкою, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо відібрання малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у матері без позбавлення її батьківських прав ґрунтуються на нормах чинного законодавства і підлягають до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідачки необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 170 СК України, ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Відібрати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, без позбавлення батьківських прав останньої.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Роз'яснити відповідачці, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню нею дітей, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дітей.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Черкаський районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Позивач:Орган опіки та піклування виконавчого комітету Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, місцезнаходження: вул. Незалежності, 168, с. Білозір'я, Черкаського району, Черкаської області,
Відповідач: ОСОБА_3, зареєстрована по АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Суддя: Л. Б. Соколишина