Справа № 307/2266/17
Провадження № 2-а/307/9/18
16 листопада 2018 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Цонинець Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ганичівської сільської ради Тячівського району про усунення порушених прав,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до виконавчого комітету Ганичівської сільської ради Тячівського району про усунення порушених прав. В позовній заяві зазначив, що він проживає у будинку по АДРЕСА_1 та користується земельною ділянкою за цією ж адресою. Дана земельна ділянка з двох сторін межує з двома іншими земельними ділянками, які перебувають у приватній власності певних осіб (ОСОБА_2 та ОСОБА_3.), а з інших двох сторін - із землями загального користування. При цьому, з однієї сторони до вказаної ділянки прилягає канава, а з іншого повинна бути дорога, яка має забезпечити доступ до цієї земельної ділянки. Зазначене підтверджено збірними кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1 Рішенням 23 сесії 6 скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 12.10.2015 року за №1266 затверджено містобудівну документацію «Генеральний план села Ганичі Тячівського району Закарпатської області» із додатком №1. З цих документів також слідує, що зі сторони земельної ділянки, яка є протилежній стороні із канавою, повинна бути дорога. Таким чином, Генеральний план населеного пункту с. Ганичі є нормативним актом органу місцевого самоврядування, який має обов'язкове значення для всіх суб'єктів на відповідній території. Про те, не зважаючи на викладене, згадана вище дорога до теперішнього часу не влаштована і на баланс сільської ради не взята. Більше того, деякі особи, які також мешкають по АДРЕСА_1 самовільно встановили на цій дорозі паркани, чим унеможливили прохід і проїзд по такій дорозі. Зазначене визнано виконавчим комітетом сільської ради у його листі від 25.05.2017 року за №204/02-34. Тим самим його неправомірно обмежено в можливості доступу до земельної ділянки і будинку, яким вони користуються. У зв'язку з цим, він разом з іншими мешканцями сусідніх земельних ділянок звернувся до голови сільської ради з заявою від 13.06.2017 року, у якій просили невідкладно вжити всіх необхідних дій для знесення вищезазначених протиправно встановлених парканів і відновлення безперервного, безпечного, економічного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів згаданою дорогою з метою забезпечення їм можливості належного використання їх земельних ділянок по АДРЕСА_1. Листом від 07.07.2017 року за №263/02-34 голова сільської ради безпідставно відмовив у задоволенні вказаної заяви. Відтак, бездіяльність виконавчого органу сільської ради у вигляді невжиття належних і ефективних заходів по облаштуванню згаданої вище під'їзної дороги до його домоволодіння по АДРЕСА_1 та по забезпеченню безперервного, безпечного, економічного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів цією дорогою шляхом знесення протиправно встановлених парканів на ній, є протиправною.
Просить суд зобов'язати виконавчий комітет Ганичівської сільської ради Тячівського району вжити належних і ефективних заходів по облаштуванню під'їзної дороги до його домоволодіння по АДРЕСА_1 та по забезпеченню безперервного, безпечного, економічного і зручного руху транспортних засобів і пішоходів цією дорогою шляхом знесення протиправно встановлених парканів на ній, згідно із затвердженим Генеральним планом даного населеного пункту.
Представник Ганичівської сільської ради ОСОБА_4 надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає та просять в задоволенні позову відмовити. Виконавчий комітет не можливо зобов'язати діяти поза межами цих положень, як не можна змусити усувати перешкоди у землекористуванні, тим більше коли йдеться про земельну ділянку, що перебуває у власності приватної особи, яка не залучена до участі у справі. Позивач вправі звернутися до суду у порядку цивільного судочинства з позовом безпосередньо до зазначеної особи, яка є власником земельної ділянки та паркану і вимагати у цього порушника звільнити проїзд або знести огорожу та скасувати право власності на земельну ділянку.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. На продовження розгляду справи в судове засідання не з'явився, так як надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Представник Ганичівської сільської ради - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги до задоволення не підлягають. Перешкодою для даної дороги є визнане право власності на земельні ділянки, які фактично мала перетинати дана дорога і потрібно спочатку скасувати державні акти. Дорога запроектована, схематично відображена, але по факту планування йде по іншому. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно паспорту громадянина України зареєстрований по АДРЕСА_1 та має за цією ж адресою в користуванні земельну ділянку площею 0,1236 га., кадастровий номер - НОМЕР_1.
Відповідно до збірного кадастрового плану вказаної земельної ділянки (кадастровий номер - НОМЕР_1) вона з обох сторін межує із землями загального користування.
З витягу з публічної кадастрової карти України встановлено місце розташування зазначеної земельної ділянки.
Згідно листа Ганичівського сільського голови №204/02-34 від 25.05.2017 року на запит представника позивача ОСОБА_5 від 8 травня 2017 року за №15, повідомлено, що Ганичівською сільською радою прийнято рішення про затвердження Генерального плану с. Ганичі. Наявність дороги з одного боку земельної ділянки ОСОБА_6 вказана у генплані та в матеріалах відводу даної земельної ділянки. Сусідні земельні ділянки яких межують і земельною ділянкою ОСОБА_6 за період 2010-2017 року у власність не передавалась. Встановлення парканів певними особами відбулося у 60-х, 70-х, 80-х роках. Перша спроба прокласти дорогу через вказані ділянки була в 1980 році (безуспішна, люди лягали під техніку). Позиція Ганичівської сільської ради по даному питанню (дорога до дворогосплодарств, не тільки ОСОБА_6.) збігається з діючими Законами України. Збиралися збори селян, проводилась роз'яснювальна робота на місцях, виносилась в натуру земельна ділянка під дорогу.
Згідно рішення Ганичівської сільської ради №1266 від 12 жовтня 2015 року вирішено затвердити містобудівну документацію «Генеральний план села Ганичі, Тячівського району, Закарпатської області» із внесеними змінами та доповненнями, контроль за виконанням покладено на постійну комісію з питань агропромислового комплексу земельних ресурсів та розвитку села.
Відповідно до колективної заяви мешканців с. Ганичі, які проживають по вул. Народній, від 13 червня 2017 року, вони звернулися із заявою до сільського голови з проханням невідкладно вжити всіх необхідних дій для знесення протиправно встановлених парканів і відновлення безперервного, безпечного, економічного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів згаданою дорогою з метою забезпечення їм можливості належного використаннях їхніх ділянок по АДРЕСА_1
Згідно письмової відповіді Ганичівського сільського голови від 7 липня 2017 року за №263-02-34 дорога по вулиці Народній в с. Ганичі передбачена Генеральним планом с. Ганичі фактично не побудована, відповідно на балансі сільської ради не взята, а тому відновлювати і забезпечувати рух не має змоги. Крім цього, 04.08.1997 року в Книзі записів державних актів за №57 зареєстрований державний акт на право приватної власності на землю, виданий громадянину України ОСОБА_7 на підставі рішення сесії Ганичівської сільської ради від 14.12.1995 року. Земельна ділянка згідно вказаного акта перетинає майбутню дорогою. Паркан у місці перетину можна зняти в даний час або за згодою сторін або за рішенням суду. Заява розглянута на дев'ятому засіданні сьомої сесії Ганичівської сільської ради від 27.06.2017 року, де ухвалено рішення про рекомендацію ОСОБА_7 зняти паркан в частині майбутньої дороги та встановити межу земельної ділянки відповідно Генплану с. Ганичі.
Спеціаліст ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що відповідно до Генплану с. Ганичі по вулиці Народній в с. Ганичі, де проживає позивач ОСОБА_1 дійсно повинна проходити дорога загального користування. Генеральний план - це документація, яка є обов'язковою для виконання і її потрібно дотримуватись. Генеральний план села Ганичі було затверджено в 2015 році.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про автомобільні дороги», вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Згідно ст.17 цього Закону, управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
Статтями 19 і 20 вказаного Закону передбачено основні обов'язки та права органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Так, основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є, зокрема: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами. Органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право, зокрема: 8) здійснювати капітальний та поточний ремонт вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення, за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (як співфінансування на договірних засадах).
Статтею 21 зазначеного Закону передбачено відповідальність органів місцевого самоврядування за функціонування та розвиток вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Так, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають, зокрема, за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.
Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме статтею 30 цього Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку належать, зокрема, такі власні (самоврядні) повноваження, як управління об'єктами житлово-комунального господарства, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.
За правилами ст. ст. 1 та 7 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху належить: забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки; розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки дорожнього руху; сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об'єктами сервісу; здійснення заходів щодо профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У ч.2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом з іншими мешканцями вулиці Народної в с. Ганичі в 2017 році зверталися із заявою до Ганичівського сільського голови з проханням невідкладно вжити всіх необхідних дій для знесення протиправно встановлених парканів і відновлення безперервного, безпечного, економічного та зручного руху транспортних засобів і пішоходів згаданою дорогою з метою забезпечення їм можливості належного використаннях їхніх ділянок по АДРЕСА_1 Тячівського району, на що була надана відповідь, що дорога по вулиці Народній в с. Ганичі передбачена Генеральним планом с. Ганичі фактично не побудована, на балансі сільської ради не взята, а тому відновлювати і забезпечувати рух не має змоги.
Враховуючи, що оскільки основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є також забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; суд вважає, що позов слід задовольнити та зобов'язати виконавчий комітет Ганичівської сільської ради Тячівського району вжити належних та ефективних заходів по облаштуванню під'їзної дороги до домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та по забезпеченню можливості руху транспортних засобів і пішоходів цією дорогою шляхом знесення протиправно встановлених парканів на АДРЕСА_1, згідно з Генеральним планом села Ганичі.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 20, 73-78, 205, 242, 244-246 КАС України, ст..ст.16, 17, 19, 20, 21 Закону України «Про автомобільні дороги України», ст.7 Закону України «Про дорожній рух», ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати виконавчий комітет Ганичівської сільської ради Тячівського району вжити належних та ефективних заходів по облаштуванню під'їзної дороги до домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та по забезпеченню можливості руху транспортних засобів і пішоходів цією дорогою шляхом знесення протиправно встановлених парканів на АДРЕСА_1, згідно з Генеральним планом села Ганичі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повний текст рішення складено 26 листопада 2018 року.
Головуючий : В.І.Бобрушко