308/12852/18
07.12.2018 року місто Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його захисника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатьскій області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12018070170000554 про застосування відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, з середньою освітою, розлученого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-
З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що 02 травня 2018 року до чергової частини Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області надійшла заява від громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка: АДРЕСА_1 , про те, що невідома особа вчинила крадіжку 02.05.2018 рибальського приладдя, яке було розміщене на території дворогосподарства за місцем проживання заявниці.
03 червня 2018 року дані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170000554, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 3 ст. 185 КК України.
06 грудня 2018 року громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 185.
Під час досудового розслідування з'ясовано, що ОСОБА_5 , відносно якого 12.11.2016 р. направлено в суд обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.
06 квітня 2018 року громадянин ОСОБА_5 близько 01 години 30 хвилин шляхом перелазання через металевий паркан проник на територію дворгосподарства АДРЕСА_1 , скориставшись відсутністю очевидців, діючи повторно з прямим умислом - усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, після чого шляхом демонтажу віконного скла проник до підсобного приміщення, звідки викрав вудку з маркуванням «VIKTOR SPIN 300» чорного кольору, довжиною 3 метри та катушку до вудки з маркуванням «CYKLONE UNIVERSAL REEL 50» серебристого кольору, після чого покинув місце події у невідомому напрямку.
Окрім цього, вироком Ужгородського міськрайонного суду від 04.04.2018 №308/958/17 ОСОБА_5 визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 263 КК України та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 було звільнено від відбування покарання шляхом призначення іспитового строку на 2 (два) роки.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України, належить до тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), перешкоджати кримінальному провадженню (п.4 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення, (п.5 ст.177 КПК України) та існує ризик його протиправної поведінки. Існування зазначених ризиків обґрунтовується встановленими фактичними обставинами кримінального правопорушення зокрема, з протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 та з інших матеріалів досудового розслідування вбачається, що останній раніше судимий, не має міцних соціальних зв'язків в місці свого постійного проживання, його майновий стан є незадовільним, а тому з метою запобігання вказаним ризикам слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з території Ужгородського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; в період часу з 22.00 год. до 07.00 год. не залишати місця постійного проживання - будинку АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов'язки.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечив проти обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується: витягом з ЄРДР за №12018070170000554 від 03.05.2018 року, протоколом прийняття заяви від громадянки ОСОБА_7 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.05.2018 року; протоколом огляду місця події від 02.05.2018 року; показами потерпілої ОСОБА_7 від 07.05.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.11.2018 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2018 року, постановою про визнання предметів речовими доказами від 08.11.2018 р.
При розгляді клопотання слідчим суддею також оцінено особу підозрюваного ОСОБА_5 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив даний злочин будучи обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні №308/958/17 від 04.04.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 - ч.1 ст.263 КК України.
Поряд з вказаними обставинами, слідчий суддя враховує також те, що на даний час ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, за місце проживання характеризується з негативної сторони та вважає про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, що в свою чергу свідчить про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт у певний період доби, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.
У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з території Ужгородського району без дозволу слідчого, прокурора або суду; в період часу з 22.00 год. до 07.00 год. не залишати місця постійного проживання - будинку АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задоволити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, з середньою освітою, розлученого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю, строком на два місяці
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися з території Ужгородського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- в період часу з 22год. до 07 год. не залишати місця постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Строк дії ухвали складає 2 місяці з дня її проголошення.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1