Справа № 368/1154/18
Рішення
Іменем України
"30" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
з участю представника відповідача - адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду та просив зменшити розмір аліментів які стягуються за рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2004 року з нього на користь ОСОБА_3 та стягувати аліменти на утримання дитини, а саме: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 20 відсотків заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, так як матеріальний та сімейний стан позивача змінився.
Мотивував позов тим, що згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2004 року з нього було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 30 % заробітку.
Вказаний розмір аліментів ставить його в скрутне матеріальне становище, так як 12.10.2012 року він одружився та від шлюбу має малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває на його утриманні . Крім того, ОСОБА_2 є приватним підприємцем, дохід не постійний, так з жовтня 2017 року не має постійних замовлень на виконання робіт, а отже не має доходу від своєї діяльності.
А тому, відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні позивач позов підтримав.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача - адвокат ОСОБА_1 проти позову заперечували, надіслали відзив на позовну заяву в якому пояснили, що обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач послався на ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, яка передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів розмір аліментів може бути зменшений, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника аліментів. Тобто у разі виникнення обставин, яких на момент прийняття судом рішення про стягнення аліментів не існувало та вони виникли виключно після прийняття судом рішення.
Позивач вказує, що на даний час сімейний стан його змінився, а саме він одружився з іншою жінкою та в них народилась спільна дитина. Отже, на його утриманні знаходиться донька. Крім того, він є приватним підприємцем та дохід його є непостійним.
Тому, позивач вважає, що є підстави для зменшення розміру аліментів з 30% до 20% від всіх доходів щомісячно
Проте, вказані позивачем обставини, які він вважає є підставою для зменшення розмір аліментів на утримання дитини, існували на момент прийняття судом рішення про стягнення аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4)інші обставини, що мають істотне значення.
При прийнятті судом рішення про стягнення аліментів судом було враховано всі обставини згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України. Зокрема, судом було також враховано стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, тобто позивача, і виходячи з обставин, що існували на той момент, потреб дитини, було прийнято рішення про стягнення аліментів.
Слід також зазначити, що дійсно сімейний стан позивача на даний час змінився, однак матеріальний стан позивача на даний час значно покращився. Зокрема розмір доходу позивача за 2016-2017 роки становить в сумі 1797011,83 гривень, в 01.01.2018 по 30.06.2018 - 206778,46 гривень
Маючи такий дохід позивач в змозі забезпечувати утримання дитини від другого шлюбу та дочки ОСОБА_6 від першого шлюбу.
Крім того, спільна дочка позивача та відповідача є дитиною-інвалідом та потребує особливого догляду і утримання, яке на даний час повністю лежить на відповідачу.
Таким чином, матеріальний стан позивача не погіршився після прийняття судом рішення про стягнення аліментів, а навіть покращився, оскільки його дохід значно збільшився, тому підстав для зменшення розміру аліментів згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України немає.
Враховуючи вищевикладене, всі обставини на які позивач посилається як на підставу зменшення розміру аліментів були враховані на момент прийняття судом рішення про стягнення аліментів, зміни, які відбулися у сімейному стані не дають підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки матеріальний стан Позивача після рішення суду не погіршився, а покращився, тому підстав передбачених ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України для задоволення позовних вимог немає.
Судом встановлено, що згідно рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2004 року з позивача було стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 30 % заробітку.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем і загальна сума доходу
( вартість проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг) складала: за період з 01.01.2017 року по 30.12.2017 року - 1263606,10 грн. ; за період з 1.01.2018 року по 30.09.2017 року - 760685,40 грн., що підтверджується повідомленням Обухівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС в Київській області. Доход позивача після вирахувань з загальної суми доходу вартості проданих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, сплати податків становить 50000 грн. за рік, що підтверджується поясненнями позивача про вказаний розмір доходу за рік.
Відповідно до ст.81 ч.1 ЦПК України позивач не довів зміни свого матеріального стану, так як не надав доказів на підтвердження свого матеріального стану на час прийняття рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2004 року про стягнення аліментів і на час подання позову до суду для порівняння судом чи істотно змінився матеріальний стан позивача, що підлягає доказуванню позивачем.
Також судом встановлено, що після рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2004 року про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача змінився сімейний стан позивача, так як від шлюбу позивач має малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка перебуває на його утриманні.
Відповідно до положень ст. 192 ч.1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни сімейного стану платника або одержувача аліментів і це є правом судом, а не безумовною підставою зменшення розміру аліментів.
При цьому суд враховує положення ст. 182 ч.2 СК України про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Враховує, що доведений при розгляді цієї справи дохід позивача за 1 місяць становить не менше 4167 грн. із розрахунку 50000 грн. ( дохід за рік): 12 місяців = 4167 грн. Позивач має на утриманні двоє дітей і з вказаної суми спроможний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 30 % заробітку і при цьому виконувати обов'язок по утриманню дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття відповідно до положень ст.180 ч.1 СК України.
Тому відсутні підстави для зменшення розміру аліментів і в задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. 192 ч.1, 182 ч.1,2 СК України, ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.12.2018 року.
Суддя: В.І. Кириченко