04 грудня 2018 року Справа № 160/7929/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 жовтня 2018 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_5 з 01.10.2017 року з середньомісячної заробітної плати в розмірі 16 945,37 грн., яка визначена із застосуванням коефіцієнта заробітної плати в розмірі 4,50148, який визначений за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року як найбільш оптимальний варіант;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 01.10.2017 року з середньомісячної заробітної плати в розмірі 16 945,37 грн., яка визначена із застосуванням коефіцієнта заробітної плати в розмірі 4,50148, який визначений за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року як найбільш оптимальний варіант, з обов'язковою виплатою недоплачених сум пенсійної виплати;
- усі судові витрати покласти на відповідача у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно застосовує індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 4,31118 для перерахунку пенсії ОСОБА_5, чим порушує права останнього на отримання пенсії у більшому розмірі. Позивач вважає що, відповідачем невірно взятий коефіцієнт для розрахунку пенсії, а вірним коефіцієнтом є 4,50148, який розрахований із заробітних плат за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року, оскільки перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. Тому позивач просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 4,50148 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії з урахуванням індивідуального коефіцієнту середнього заробітку 4,50148.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
16 листопада 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перерахунок пенсії з 01.10.2017 року відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» проведено ОСОБА_5 виходячи із коефіцієнту заробітної плати 4,31118 який незмінний починаючи з попереднього перерахунку пенсії 12.09.2008 року відповідно до наданої заяви. Таким чином, застосувати коефіцієнт заробітної плати 4,50148, який застосовано при призначенні пенсії 11.08.2006 року, немає законних підстав, оскільки заявою про перерахунок пенсії від 12.09.2008 року заявник безпосередньо виявив бажання перерахувати пенсію по стажу та заробітній платі. Також відповідно до заяви від 13.09.2010 року, згідно з вимогами ст. 42 Закону №1058 проведено перерахунок пенсійної виплати заявника з додаванням стажу. З 01.10.2017 року заявнику автоматизованим способом проведено перерахунок (осучаснення) пенсії (розрахованої на момент перерахунку), відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Коефіцієнт заробітної пласти 4,31118 який є незмінним починаючи з попереднього перерахунку пенсії відповідно до поданої заяви.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги. Також представник позивача зазначив, що 27.07.2018 року позивач звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням коефіцієнту по заробітній платі 4.50148 і після отримання відповіді від 07.08.2018 року, звернувся до суду з позовною заявою, отже строк звернення до суду не вважає порушеним.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовної заяви заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 з 11.08.2006 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пільгову пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з урахуванням вимог ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_5 було враховано заробітну плату за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.07.2006 року як найбільш оптимальний варіант. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становив 4,50148, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 3 311,15 грн.
В подальшому відповідно до заяви позивача від 12.09.2008 року відповідачем проведено перерахунок пенсійної виплати ОСОБА_5 по стажу та заробітній платі.
Для перерахунку розміру пенсії було враховано заробітну плату за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.08.2008 року. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становив 4,31118, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 5 168,96 грн. Загальний розмір пенсійної плати станом на 01.09.2008 року становив 3532, 81 грн.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 13.09.2010 року відповідачем проведено перерахунок пенсійної виплати заявника з додаванням стажу.
З 01 жовтня 2017 року ОСОБА_5 автоматизованим способом проведено перерахунок (осучаснення) пенсії (розрахованої на момент перерахунку) відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 року (3 764,40 грн.), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Для розрахунку розміру пенсії ОСОБА_5 було враховано заробітну плату за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.08.2008 року. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 4,31118, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 16 229,01. Загальний розмір пенсійної плати станом на 01.08.2018 року становить 13 386,21 грн.
31 липня 2018 року ОСОБА_5 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно перерахунку пенсії з 01.10.2017 року із середньомісячної заробітної плати, розрахованої із застосуванням індивідуального коефіцієнта по заробітній платі - 4,50148 та виплати недоплаченої суми пенсії за період з 01.10.2017 року і до теперішнього часу.
07 серпня 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано відповідь № Д12451-18, якою ОСОБА_5 фактично було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта по заробітній платі - 4,50148, з підстав того, що станом на жовтень 2017 року його пенсію обчислено у відповідності до Закону України від 03.10.2017 року № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у зв'язку з чим підстави для проведення перерахунку пенсії із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати у розмірі 4,50148 відсутні.
Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим ч. 3 ст.24 цього Закону, - 0,85.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Законувраховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Таким чином коефіцієнт заробітної плати не є сталою величиною, а розраховується заново кожного разу при перерахунку пенсії у зв'язку зі змінами розміру заробітних плат.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» від 03.10.2017 року № 2148-VIII внесені зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосовно перерахунку призначених пенсій.
Отже, пенсії призначені до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії», з 01.10.2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
За даними пенсійної справи, розмір пенсії заявника обчислено, виходячи із загального стажу, зарахованого по 30.04.2010 року, що складає 34 роки 08 місяців 17 днів, в тому числі, пільговий стаж на підземних роботах - 23 роки 11 місяців 19 днів.
Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає: 692 міс/1200=0,57667.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для розрахунку розміру пенсії позивачу було враховано заробітну плату за період з 01.01.1992 року по 31.12.1996 року та за період з 01.07.2000 року по 31.08.2008 року. Коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 4,31118, середньомісячний заробіток для обчислення - 16 229,01 грн.
Станом на 01.08.2018 року загальний розмір пенсійної виплати становить 13 386,21 грн., а саме: 9 358,78 грн. - розмір пенсії за віком, розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки, яка складає 3 764,40 (3 764,40 грн. х 4,31118 х 0,57667 = 9 358,78 грн.); 464,64 грн. - доплата за понаднормативний стаж за 28 років (1 452,00 х 32%); 3 159,79 грн. - доплата відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (16 229,01 грн. х 80% = 12 983,21 грн.), але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (1 452,00 х 3 = 4 356,00 грн.); 363,00 грн. - підвищення служ. армії інтернац. обов.; 40,00 грн. - цільова допомога учасникам бойових дій.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу надане право самостійно обрати умови перерахунку: зі зміною страхового стажу та заробітної плати чи зміною виключно страхового стажу. При цьому пенсіонер має можливість самостійно прийняти рішення щодо здійснення перерахунку коефіцієнту заробітної плати чи використання коефіцієнту, визначеного при призначенні (здійсненні останнього перерахунку) пенсії.
Як було встановлено вище, після визначення коефіцієнту заробітної плати 4,50148, ОСОБА_5 двічі звертався із заявами про перерахунок пенсії з урахуванням нового стажу та нової заробітної плати. Внаслідок перерахунку пенсії на підставі його заяв від 12.09.2008 року та 13.09.2010 року коефіцієнт заробітної плати зменшився до 4,31118.
Таким чином, коефіцієнт заробітної плати 4,31118 і було застосовано при перерахунку пенсії ОСОБА_5 з 01 жовтня 2017 року.
З урахуванням вказаного, вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії із використанням коефіцієнта заробітної плати 4,50148, визначеного під час призначення пенсії є необґрунтованими.
Таким чином своїми діями відповідач жодним чином не звузив обсяг прав та свобод, наданих позивачу. Зменшення коефіцієнту заробітної плати виникло у зв'язку зі змінами розміру заробітної плати позивача та змінами розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Поряд з цим, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Наданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по даній справі доказами доведено правомірність дій та рішення під час здійснення перерахунку пенсії позивача та встановлення розміру коефіцієнту заробітної плати.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 10 грудня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1