05 листопада 2018 року Справа № 0440/5935/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства щодо відмови ОСОБА_2 у розрахунку раніше призначеної пенсії виходячи із 80 відсотків суми заробітної плати з урахуванням у складі заробітної плати не врахованих раніше інших виплат та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства здійснити ОСОБА_2 починаючи з 30 листопада 2017 року розрахунок та виплату основного розміру пенсії державного службовця за довідками від 22.11.2017 № 5458/10/04-67-05-052 № 5459/10/04-67-05-052 ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та від 31.10.2017 року № 38/10/04-62-050-034 ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, виходячи із 80 відсотків заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у липні 2018 року, отримавши лист Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.07.2018 року № 10936-18/ГКЦ «Про перерахунок пенсії», яким відмовлено у врахуванні у складі заробітної плати для обчислення розміру пенсії державного службовця інших виплат, заявлених довідками від 22.11.2017 № 5458/10/04-67-05-052 та№ 5459/10/04-67-05-052 та від 31.10.2017 року № 38/10/04-62-050-034. Позивачка вважає, що відповідач протиправно відмовив їй у розрахунку розміру пенсії з урахуванням у складі заробітної плати отримуваних нею під час перебування на державній службі сум матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток за довідками, та безпідставно посилався на зміни внесені в Закон України від 16.12.1993 № 3723 -XII «Про державну службу» з 1 червня 2016 року, а також те, що Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII не передбачає проведення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
09 жовтня 2018 року до суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому було зазначено, що управління не має підстав для перерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі довідок ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 5458/10/04-67-05-052 від 22.11.2017, № 5459/10/04-67-05-052 від 22.11.2017 та довідки ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 38/10/04-62-050-034 від 31.10.2017року виходячи із 80% суми заробітної плати з урахуванням у складі заробітної плати інших виплат. Посилаючись на те, що Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VII не передбачає проведення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (в тому числі призначених Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ) постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 № 1013 скасовано пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 № 865. Підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, який був передбачений статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, відсутні, перерахунок пенсії згідно норм чинного законодавства не передбачений. Враховуючи наведене просили у задоволенні позову відмовити.
З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з 24 лютого 2009 року на підставі Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 р. Для розрахунку пенсії було подано довідки № 7256/10/05-034, № 7255/10/05-034, № 7254/10/05-034, № 7253/10/05-034, № 3718/8/05-062, № 3719/8/05-062 видані у лютому 2009 року (арк. спр. 58-61).
30 листопада 2017 року позивачка звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки № 5458/10/04-67-05-052, № 5459/10/04-67-05-052 від 22.11.2017 року та № 38/10/04-62-050-034 від 31.10.2017 року із врахуванням виплат, з яких були утримані та перераховані внески до Пенсійного фонду (а.с. 13,14,15), а саме: матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також індексація заробітної плати, та сума яких не врахована під час призначення пенсії в 2009 році.
Листом від 14.12.2017 року № Г-632 «Про перерахунок пенсії» відповідачем у вказаному було відмовлено з посиланням на Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до далеких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р., № 213-VIII, якими з 1 червня 2015 скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про державну службу». Крім того, відмовляючи у розрахунку основного розміру пенсії з урахуванням не врахованих раніше виплат, відповідач посилається на те, що з введенням в дію з 01.05.2016 року Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-УІІІ «Про державну службу» Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-УІІІ. Зокрема, скасовано статтю 37-1, якою передбачалося право на проведення перерахунку.
13 липня 2018 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства, в якому на даний час перебуває на обліку з проханням переглянути її пенсійну справу.
Листом від 17.07.2018 року № Г 10936-18/ІКЦ у перерахунку пенсії відмовлено з посиланням на зміни внесені в Закон України від 16.12.1993 № 3723 -XII «Про державну службу» з 1 червня 2016 року, а також те, що Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII не передбачає проведення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Позивач вважає дії відповідача незаконними і такими, що порушують її законне право на розмір пенсії розрахований з урахуванням у складі заробітної плати усіх виплат, отримуваних нею під час перебування на державній службі, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до норм ст. 37 Закону №3723-XII (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачці), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р., якою врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 р. встановлює порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. Так, ч. 1 зазначеної статті (в редакції, чинні на момент призначення пенсії) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, в тому числі, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Зі змісту наведених норм вбачається, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995 р. заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Ч. 2 ст. 33 Закону №3723-XII, що регулює питання оплати праці державних службовців, передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Ч. 6 зазначеної статті також визначено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Аналіз наведених норм, що регулюють спірні правовідносини, дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань входять до видів оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Обєктом індексації в розумінні ст. 2 зазначеного закону є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і, які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці.
На підставі наведеного суд вважає, що індексація заробітної плати також входить до видів оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, зокрема, викладеною в постановах від 21 лютого 2018 року №К/9901/19961/18 та від 28 лютого 2018 року №К/9901/17777/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач у своєму відзиві посидаючись на п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 № 865 зазначив, що вказана норма не передбачає, що в заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії включається розмір матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, індексація.
Отже, вказані виплати не були враховані органом Пенсійного фонду при обрахунку суми призначеної в 2009 році ОСОБА_2 пенсії.
Зазначена обставина відповідачем не спростовується. Окрім того, останній не заперечує факт нарахування на суми отриманої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Свою відмову в здійсненні перерахунку пенсії відповідач обґрунтовує виключно відсутністю на момент звернення позивача до управління із відповідною заявою законодавчо врегульованого порядку та умов його здійснення, а з 01 травня 2016 року права на проведення такого перерахунку у звязку з втратою чинності ст. 37-1 Закону №3723-XII.
Однак із зазначеною позицією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства, суд погодитися не може з огляду на наступне.
Ст. 37-1 Закону №3723-XII визначає порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців. Проте вказаною статтею передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом.
Як вбачається з позовної заяви спірні правовідносини виникли не з приводу перерахунку пенсії, в розумінні ст. 37-1 Закону №3723-XII, а повязані з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.
Вказана правова позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема, в рішенні у справі «Міллер проти Австрії» (ухвала щодо прийняття заяви № 6849/72 від 16 грудня 1974 року) Так, судом було зазначено, що у зв'язку із сплатою обов'язкових внесків до пенсійного фонду виникає право власності на пенсію щодо внесеної частини до цього фонду, а як наслідок і на підвищення розміру пенсійної виплати внаслідок її перерахунку.
Крім того, ч. 2 ст. 8 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, вимоги позивачки про визнання протиправною відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди, індексації заробітної плати, і зобов'язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсії є обґрунтованими.
Разом з тим, з проведеного правового аналізу норм ст.ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вбачається, що призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.
Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Відтак, як вказано вище, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства із заявою про перерахунок пенсії 13.07.2018 року, а тому, проведення перерахунку пенсії позивачки та її виплату слід здійснювати із 01.07.2018 року. На підставі наведеного, у задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії із 30.11.2017 р. по 30.06.2018 року включно необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині визнання протиправною відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди, індексації заробітної плати, і зобов'язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсії з 01.07.2018 року.
Керуючись ст.ст. 139, 243, 245, 246, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства про визнання протиправним дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства щодо відмови ОСОБА_2 у розрахунку раніше призначеної пенсії виходячи із 80 відсотків суми заробітної плати з урахуванням у складі заробітної плати не врахованих раніше інших виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в особі Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 2 управління застосування пенсійного законодавства здійснити ОСОБА_2 починаючи з 01 липня 2018 року розрахунок та виплату основного розміру пенсії державного службовця за довідками від 22.11.2017року № 5458/10/04-67-05-052 № 5459/10/04-67-05-052 ДПІ у Новокадацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та від 31.10.2017 року № 38/10/04-62-050-034 ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, виходячи із 80 відсотків заробітної плати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 528 грн. 60 коп. (пятсот двадцять вісім грн. 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1