Справа № 307/1125/18
Провадження № 2/307/873/18
06 грудня 2018 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого
судді Гримут В.І.
при секретарях Панчишин В.І.
Ком'яті Н.А.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та приватний виконавець ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Посилається на те, що в квітні 2018 року, на його адресу надійшла постанова приватного виконавця ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження, з якої він дізнався про вчинення приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_3 виконавчого напису, за реєстровим номером 24626, про стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості за договором кредиту № 302/08 від 02.07.2007 р. у сумі 63709.13 доларів США та суми понесених банком витрат за вчинення виконавчого напису.
Вважає вищевказаний виконавчий напис протиправним та таким, що вчинений з порушенням норм чинного законодавства, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Така ж норма міститься у підпункті 3.1. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом України № 296/5 від 22.02.2012 р., де передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем: за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
02.07.2007 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ним було укладено договір № 302/08, згідно якого ПАТ "Укрсоцбанк" видав йому кредит у сумі 59000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.5 % річних.
Згідно вищевказаного договору кредиту, він зобов'язувався щомісяця до 25 числа кожного місяця, починаючи з липня 2007 року погашати отриманий кредит рівними частинами у сумі - 328 доларів США, та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісяця до 10 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2007 року, з кінцевим терміном погашення заборгованості до 01.07.2022 року.
Відповідно до п. 4.54 кредитного договору в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених пунктами 3.3.7. (сплата процентів), 3.3.8. (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів.
Починаючи з лютого 2013 року, він перестав вносити платежі в погашення кредиту та сплачувати відсотки, а тому за визначення пункту 4.5. кредитного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив через 90 днів , тобто з 11.05.2013 р.
У зв'язку з неналежним виконанням ним умов договору змінився строк виконання основного зобов'язання (п. 4.5. договору), та ПАТ "Укрсоцбанк" мав право з 11.05.2013 р. й протягом трьох років від цієї дати, тобто по 10.05.2016 р. звернутися за захистом своїх прав, в тому числі до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на договорі кредиту про стягнення заборгованості, однак він (банк) звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису в жовтні 2017 року, тобто з пропуском трьохрічного строку.
Просить визнати виконавчий напис вчинений 31.10.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за № 24626, про стягнення з нього на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості в сумі 63709.13 доларів США, таким, що не підлягає виконанню.
Представник ПАТ "Укрсоцбанк", треті особи приватний нотаріус Київський міський нотаріальний округ ОСОБА_3 та приватний виконавець ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 02.07.2007 р. між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір № 302/08, згідно якого позичальник отримав кредит у сумі 59000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13.5 % річних.
З виконавчого напису № 24626 виданого 31.10.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 убачається наступне. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення проводиться за період із 04 липня 2016 року по 04 липня 2017 року. Сума заборгованості складається із заборгованості за кредитом - 42041.40 доларів США та за відсотками за користування кредитом - 21667.73 долари США.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1127 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпунктів 3.1., 3.2. п.3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
Відповідно до п.1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а для одержання виконавчого напису додаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому переліку.
Правовою позицією Верховного Суду України за № 6-887цс17 від 05.07.2017 р. роз'яснено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Суд встановив, що сума боргу на яку було вчинено виконавчий напис становить 63709.13 доларів США і складається із заборгованості за кредитом у розмірі 42041.40 доларів та із заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 21667.73 долари.
Згідно кредитного договору від 02.07.2007 р. ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 59000 доларів США. До дня звернення банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису у жовтні 2017 р. він вчиняв певне погашення по тілу кредиту та по відсотках. Це вбачається із того що банк просив стягнути заборгованість за період із 04 липня 2016 року по 04 липня 2017 року. Отже між сторонами наявний спір відносно суми сплаченого кредиту, а так само і відносно суми залишку боргу. Крім того, банк у односторонньому порядку нарахував позивачу ОСОБА_2 відсотки за користування кредитом із 04 липня 2016 року по 04 липня 2017 року в сумі 21667.73 доларів. Суд вважає, що назвати цю суму (відсотки) безспірною також не можна.
За таких обставин у суду є підстави вважати, що виконавчий напис № 24626 від 31.10.2017 р. виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинений із порушенням діючого законодавства.
У відповідності ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1127 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 суд,
Позов задовольнити повністю. Визнати виконавчий напис вчинений 31.10.2017 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 24626, про стягнення із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованості в сумі 63709.13 (шістдесят три тисячі сімсот дев'ять) доларів США, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на користь ОСОБА_2 сімсот чотири гривні 80 коп. судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатської апеляційного суду через Тячівський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повне рішення складено 11.12.2018 року.
Головуючий: Гримут В.І.