Вирок від 07.12.2018 по справі 243/9516/18

Провадження № 1-кп/243/801/2018

Справа № 243/9516/18

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ Донецької області) кримінальне провадження згідно ЄДРДР № 12017050510001847 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Миронівський м. Дебальцеве Донецької області, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , працює заливником ПП «Натис - Строй», освіта неповна середня(9 класів), одруженого, після одруження ОСОБА_4 взяв прізвище дружини ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , зареєстровано актовий запис Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицію в Донецькій області за № 379), громадянина України, ІПН НОМЕР_2 , неповнолітніх дітей з якими б мав юридичний зв'язок не має, не інваліда; раніше судимого:

13 вересня 2012 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України призначене покарання до 3(трьох) років позбавлення волі, відповідно до ст..ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2(два) роки;

24 квітня 2013 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України призначене покарання до 3(трьох) років позбавлення волі, та відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2012 року, призначене остаточне покарання у виді 3(трьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі. Відповідно до ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2018 року визнано законність підстав звільнення 24 жовтня 2016 року по відбуттю строку покарання за вироком;

03 липня 2018 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, зміненим ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначене покарання до 3(трьох) років обмеження волі,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_7 ,

представник

потерпілої особи ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 (зміна прізвища з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_5 » відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , зареєстровано актовий запис Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицію в Донецькій області за № 379), будучи особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, 13 липня 2017 року, о 02 годині 15 хвилин, проходив поблизу розважального комплексу «Талер» ТОВ «Новий Національний Стандарт», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, бульвар Пушкіна № 9, де у нього виник злочинний умисел на викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, будучи особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену в законному порядку судимість, ОСОБА_3 , впевнившись, що біля розважального комплексу нікого немає і його дії залишаться непоміченими, переліз через паркан, тим самим незаконно проник на територію розважального комплексу «Талер» ТОВ «Новий Національний Стандарт», який розташований за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, бульвар Пушкіна № 9. Після чого, перебуваючи на території вищевказаного розважального комплексу, ОСОБА_4 підійшов до адміністративного приміщення, де через незачинене вікно на другому поверсі, проник до нього, звідки таємно викрав майно, а саме:

Ноутбук торгівельної марки «Toshiba L300-14X Satellite 15.6”» з інвентарним номером 420016, вартістю 2392 грн. 00 коп.;

Ноутбук торгівельної марки «Asus F3000 ZenBook UX241 (UX21E-KX01IV) Silver» з

інвентарним номером 420019, вартістю 967 грн. 00 коп.;

Ноутбук торгівельної марки «Lenovo IdeaPad G580G» з інвентарним номером 2, вартістю 1650 грн. 00 коп.,

які на праві власності належать ТОВ «Новий Національний Стандарт».

Після чого місце вчинення злочину залишив, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_3 спричинив ТОВ «Новий Національний Стандарт» матеріальну шкоду на загальну суму 5009 грн.00 коп.

Такі дії обвинуваченого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, кримінальна відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази на підтвердження встановлених судом обставин.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у вчиненому розкаявся та показав, що дійсно 13 липня 2017 року, о 02 годині 15 хвилин, він проходив поблизу розважального комплексу «Талер», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, бульвар Пушкіна № 9, де вирішив проникнути до приміщення цього комплексу з метою крадіжки. Реалізуючи свій злочинний умисел, впевнившись, що біля розважального комплексу нікого немає і його дії залишаться непоміченими, він переліз через паркан. Після він підійшов до адміністративного приміщення, де через незачинене вікно на другому поверсі, проник до нього, звідки таємно викрав три ноутбуки «Toshiba», «Asus», «Lenovo» .

Він їх виніс з території центру, пройшов з ними у двори, де побачив машину. На машині поклав їх, з тим, щоб було зручніше взяти, і в цей час з під'їзду вийшов якийсь чоловік, після чого він кинув ноутбуки та втік. Визнає повністю вартість майна, мав намір господареві цю вартість відшкодувати, але потерпілий відмовився, самі ноутбуки потерпілому були повернуті. Також повідомив, що він одружився, працевлаштований, його дружина зараз очікує двійну, перебуває у лікарні, інша дитина також їх спільна, однак він не записаний її батьком, на сьогодні оформлює своє батьківство, у зв'язку з чим подав документи на зміну прізвища, бажає взяти прізвище дружини « ОСОБА_5 ». За таких обставин просить його суворо не карати, оскільки він зрозумів протиправність своїх діянь, понад рік проживає разом із сім'єю, на сьогодні працює, став на шлях виправлення.

Представник потерпілої особи ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, повідомив, що викрадене майно було повернуто, отже матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Судом також досліджені такі письмові докази:

Згідно із витягом з ЕДРДР за № 12017050510001847, внесено відомості про вчинення злочину за кваліфікацією ч.3 ст. 185 КК України;

Відповідно до протоколу огляду місця події від 13 липня 2017 року із фото таблицями, оглянута територія розважального комплексу «Талер» ТОВ «Новий Національний Стандарт», розташованого за адресою: Донецька область, м. Слов'янськ, бульвар Пушкіна № 9. В ході огляду зафіксоване місце вчинення злочину, встановлено які речі відсутні, виявлено відбитки папілярних ліній, які скопійовано на стрічку та вилучено;

Відповідно до актів приймання -передачі та опису із фотозображеннями, ноутбук торгівельної марки «Toshiba L300-14X Satellite 15.6”» з інвентарним номером 420016, ноутбук торгівельної марки «Asus F3000 ZenBook UX241 (UX21E-KX01IV) Silver» з інвентарним номером 420019, ноутбук торгівельної марки «Lenovo IdeaPad G580G», ноутбуки були прийняті на баланс ТОВ «Новий злотий стандарт» відповідно 20 квітня 2012 року, 26 жовтня 2011 року, 17 грудня 2013 року.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 13 липня 2017 року із наданими фототаблицями оглянуто ноутбук торгівельної марки «Lenovo IdeaPad G580G», знаходився по вул. Я.Мудрого, 15 у м. Слов'янську Донецької області, в кущах, подвір'я жилого будинку, на ньому зафіксовано пошкодження;

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 15 вересня 2018 року, ОСОБА_10 показав та продемонстрував, як він переліз через паркан розважального центру «Талер» та місце де він це зробив, також показав вікно, через яке він проник у приміщення розважального центру, після чого показав як його залишив і куди виніс ноутбуки. Потім показав місце де він побачив автомобіль, пояснивши, що вказаний автомобіль його зацікавив тим, що він був відчинений та в ньому мався ключ запалювання, заперечував свій намір викрасти автомобіль, визнавши, що проник у автомобіль з наміром що - небудь вкрасти. Повідомив, що, коли випадково повернув ключ запалення, автомобіль здригнувся, він перелякався залишив ноутбуки, які лежали на даху автомобіля, та втік;

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 1165, складеного 04 серпня 2017 року, залишкова вартість ноутбука торгівельної марки «Toshiba L300-14X Satellite 15.6”» з інвентарним номером 420016, станом на час вчинення злочину становить 2392 грн. 00 коп.;

залишкова вартість ноутбука торгівельної марки «Asus F3000 ZenBook UX241 (UX21E-KX01IV) Silver» з інвентарним номером 420019, станом на час вчинення злочину становить 967 грн. 00 коп.;

залишкова вартість ноутбука торгівельної марки «Lenovo IdeaPad G580G» з інвентарним номером 2, станом на час вчинення злочину становить 1650 грн. 00 коп.,

Відповідно до висновку судової дактилоскопічної експертизи № 2/5-329, складеного 24 липня 2017 року, слід ділянки долонної поверхні руки найбільшими розмірами 23x37 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної № 1 з поверхні холодильника на літній барній стойці; слід ділянки долонної поверхні руки найбільшими розмірами 16x30 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №3 з поверхні холодильника на літній барній стойці; слід пальця руки найбільшими розмірами 10x17 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №6 з поверхні холодильника на літній барній стойці, та слід пальця руки найбільшими розмірами 13x20 мм, відкопійований на відрізку стрічки технічної №8 з поверхні камери відеозапису літній барній стойці, вилучені 13 липня 2017 року при ОМП за адресою: м. Слов'янську, бульвар Пушкіна, 9, за фактом крадіжки майна ОСОБА_11 , придатні для ідентифікації особи.

Відповідно до висновку експерта № 2/5-186 від 10 липня 2018 року, для ідентифікації особи придатні: один слід ділянки долонної поверхні руки максимальними розмірами 23x37 мм на відрізку СТ під №1, один слід ділянки долонної поверхні руки максимальними розмірами 16x30 мм на відрізку СТ під №3 та один слід пальця руки максимальними розмірами 10x17 мм на відрізку СТ під №6, відкопійовані з холодильника на літній барній стійці, а також один слід пальця руки максимальними розмірами 13x20 мм на відрізку СТ під №8, відкопійований з камери відеозапису на літній барній стійці, вилучені 13 липня 2017 року в ході огляду місця події - приміщення кафе «Талер», розташованого по бульвару Пушкіна, 9 в м. Слов'янську Донецької області, за фактом крадіжки майна ОСОБА_11 .

Група слідів папілярних ліній максимальними розмірами 49x28 мм на відрізку СТ під №2, слід ділянки долонної поверхні руки максимальними розмірами 27x23 мм на відрізку СТ під №4, слід пальця руки максимальними розмірами 15x24 мм на відрізку СТ під №5 та група слідів папілярних ліній максимальними розмірами 54x32 мм на відрізку СТ під №7, відкопійовані з холодильника на літній барній стійці, вилучені в ході огляду місця події, для ідентифікації особи непридатні.

Слід пальця руки максимальними розмірами 13x20 мм на відрізку СТ під №8, відкопійований з камери відеозапису на літній барній стойці, вилучений в ході огляду місця події, залишений вказівним пальцем лівої руки, відбиток якого є в дактилокарті, заповненій на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слід ділянки долонної поверхні руки максимальними розмірами 23x37 мм на відрізку СТ під №1, слід ділянки долонної поверхні руки максимальними розмірами 16x30 мм на відрізку СТ під № 3 та слід пальця руки максимальними розмірами 10x17 мм на відрізку СТ під № 6, відкопійовані з холодильника на літній барній стійці, вилучені в ході огляду місця події, залишені не ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а іншою особою (особами);

Згідно із висновком судової психіатричної експертизи № 970 від 21 вересня 2018 року, ОСОБА_10 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості. В період вчинення інкримінованого йому діяння за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними. В період інкримінує мого йому діяння не знаходився у тимчасово-хворобливому стані, яке б позбавляло його здатності розуміти свої дії та керувати ними. На теперішній час може розуміти свої дії та керувати. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, не є душевнохворим.

Згідно із постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15 вересня 2018 року, карта пам'яті ««Kingston Міkro SD 16 Gb», - визнана речовим доказами про кримінальному провадженню № 12017050510001847.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 10 липня 2018 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні згідно із ЄДРДР № 12017050510001847 два паперові пакети з об'єктами дослідження до висновку експерта № 2/5-186 від 10 липня 2017 року;

Відповідно до постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04 серпня 2017 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні згідно із ЄДРДР № 12017050510001847 ноутбук торгівельної марки «Toshiba L300-14X Satellite 15.6”» з інвентарним номером 420016, ноутбук торгівельної марки «Asus F3000 ZenBook UX241 (UX21E-KX01IV) Silver» з інвентарним номером 420019, ноутбук торгівельної марки «Lenovo IdeaPad G580G» з інвентарним номером 2;

Ноутбуки передані на відповідальне збереження представнику потерпілої особи ОСОБА_8 під гарантійну розписку.

Суд приймає до уваги показання обвинуваченого, оскільки вони не містять внутрішніх протиріч, узгоджуються із іншими зібраними по справі доказами.

Суд приймає до уваги протоколи слідчих дій та вважає їх допустимими доказами, оскільки вони вчинені у відповідності до норм чинного КПК України.

Суд приймає до уваги висновки проведених по справі експертиз, оскільки вони проведені у відповідності до норм чинного законодавства та узгоджуються із зібраними по справі вищезазначеними доказами.

Суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження речових доказів, показань представника потерпілої особи, свідків стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Даючи оцінку всім доказам, які були досліджені в процесі судового розгляду, суд приходить до переконання що обставини, викладені у обвинувальному акті щодо доведеності винності ОСОБА_3 по вказаному кримінальному правопорушенню знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, його дії кваліфіковані вірно, а тому вважає, що ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна(крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.

Судом були досліджені відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 ..

Так, відповідно до характеристики керівника комітету мікрорайону ЖЕУ 3 м. Слов'янська, Донецької області, ОСОБА_10 проживає по АДРЕСА_1 разом із своєю родиною, зарекомендував себе з посередньої сторони, скарг на його поведінку не поступало.

Згідно із довідкою КЗОЗ “Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов'янська” № 1699 від 04 вересня 2018 року, ОСОБА_10 на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

Згідно із довідкою КЛПЗ “Слов'янська центральна районна лікарня ” № 2/154 від 04 вересня 2018 року, обвинувачений ОСОБА_10 у лікаря-нарколога перебуває на обліку з травня 2017 року із діагнозом: «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Зловживання із шкідливими наслідками».

Відповідно до довідки від 30 липня 2018 року, виданої директором підприємства «Натис-Строй», ОСОБА_10 з 21 червня 2018 року працює заливником керамічних виробів.

Відповідно до виробничої характеристики від 30 липня 2018 року, ОСОБА_10 на виробництві зарекомендував себе з позитивної сторони. Проживає спільно із ОСОБА_14 та малолітньою дитиною.

Згідно із свідоцтвом про шлюб ОСОБА_4 зареєстрував шлюб із ОСОБА_14 17 листопада 2018 року, після одруження взяв прізвище дружини « ОСОБА_5 »(свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 , зареєстровано актовий запис Слов'янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстицію в Донецькій області за № 379)

Згідно із довідкою № 115, виданою пологовим будинком ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 вагітна 15 тижнів.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , ОСОБА_15 народилася у м. Алчевську Луганської області ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю є ОСОБА_14 , батько записаний відповідно до вимог ст. 135 СК України.

Згідно із довідкою від 06 вересня 2018 року, копіями вироків, ухвали апеляційної та першої інстанції, ОСОБА_10 раніше судимий:

13 вересня 2012 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України призначене покарання до 3(трьох) років позбавлення волі, відповідно до ст..ст.75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2(два) роки;

24 квітня 2013 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України призначене покарання до 3(трьох) років позбавлення волі, та відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13 вересня 2012 року, призначене остаточне покарання у виді 3(трьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі. Відповідно до ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 26 липня 2018 року визнано законність підстав звільнення 24 жовтня 2016 року по відбуттю строку покарання за вироком;

03 липня 2018 року за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, зміненим ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначене покарання до 3(трьох) років обмеження волі,

Матеріальну шкоду відшкодовано в повному обсязі.

Обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає ті обставини, що ОСОБА_3 щиросердно розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Згідно із ст. 65 КК України, суд приймає до уваги конкретні обставини вчиненого обвинуваченим, ступінь тяжкості вчинених злочинів, сукупність всіх характеризуючих його обставин, характер і ступінь його суспільної небезпеки, характер дій обвинуваченого у здійсненні ним злочинних намирів, ступінь негативних майнових втрат потерпілої сторони, дані про особу обвинуваченого.

Згідно із роз'ясненнями, зазначеними у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

За змістом п.2 згаданої Постанови, відповідно до п.1 ч.1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, також враховує вимоги ч.2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, згідно із вимогами ч.2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_3 є осудним, раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, знову вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

При цьому, суд також приймає до уваги особу обвинуваченого, який хоч і вчинив тяжке правопорушення проти власності, однак за період часу з моменту вчинення вказаного злочину до пред'явлення йому обвинувачення, тобто понад рік, вів соціально адаптований спосіб життя, одружився, працевлаштувався, його дружина вагітна, очікує на двійню, є переселенкою, крім того обвинувачений вживає заходів до оформлення свого батьківства із своєю іншою дитиною ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою на сьогодні не має юридичного родинного зв'язку, хоч і є її біологічним батьком.

Суд зважає на ту обставину, що ОСОБА_3 було засуджено за вироком суду від 03 липня 2018 року, зміненим ухвалою суду від 25 жовтня 2018 року за вчинення замаху на крадіжку поєднану з проникненням у інше приміщення. Однак, суд звертає увагу при цьому на те, що епізод, щодо якого судом ухвалений вирок відбувся 12 травня 2017 року, тобто за два місяці до епізоду, який на сьогодні інкримінується обвинуваченому.

Суд також враховую поведінку самого обвинуваченого, який вживав заходів щодо відшкодування шкоди потерпілій стороні, при цьому спричинену матеріальну шкоду потерпілій особі відшкодовано у повному обсязі, оскільки вкрадене майно повністю повернуто потерпілій особі, представник якої не наполягає на суворій мірі покарання для обвинуваченого та також відхилив звернення обвинуваченого.

З огляду на викладене, на думку суду обвинувачений на теперішній час змінив свій світогляд, своїми вчинками та поведінкою довів, що він не бажає повертатися до своєї колишньої асоціальної поведінки, і він став на шлях виправлення. На думку суду такі обставини обумовлюють меншу соціальну небезпечність вчиненого правопорушення, суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також свідчать про те, що обвинувачений зрозумів свою поведінку, а тому на сьогодні не представляє для суспільства великої соціальної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або непризначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) ( 2341-14 ) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК ( 2341-14 ). При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Покарання, призначене судом із застосуванням ст. 69 КК ( 2341-14 ), не може бути нижчим від мінімальної межі відповідного виду покарання, встановленої у Загальній частині КК, тобто меншим, ніж один рік позбавлення чи обмеження волі, шість місяців виправних робіт, один місяць арешту тощо.

Щодо особи, винної у вчиненні декількох злочинів, суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, окремо за кожний злочин або тільки за один із них і остаточно визначити покарання за правилами ст. 70 КК ( 2341-14 ). Застосування положень ст. 69 КК щодо покарання (як основного, так і додаткового), призначеного за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків, є неприпустимим.

У зв'язку з цим, суд з врахуванням наявності декількох пом'якшувальних обставин(щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину), особи винного - позитивні характеристики з місця роботи, міцні соціальні зв'язки, поведінку після вчинення злочину, приходить до висновку про можливість застосування по відношенні до обвинуваченого ст. 69 КК України та за ч. 3 ст. 185 КК України, призначення більш м'якого основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.185 КК України - обмеження волі.

Відповідно до вироку Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року, зміненого ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року, ОСОБА_3 засуджено до покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України до 3 років обмеження волі. Покарання невідбуте.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд призначає остаточне покарання відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за правилами ч.1-3 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.

При цьому, суд прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів не може бути досягнуте без ізоляції від суспільства в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказане покарання обвинуваченому по своєму виду та розміру на думку суду буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до норм ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Щодо розв'язання питання про розподіл процесуальних витрат, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до акту № 1165 від 04 серпня 2017 року, витрати на проведення експертизи № 1165 у кримінальному провадженні № 12017050510001847 становлять 3714 грн. 00 коп..

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № 2/5-329 від 24 липня 2017 року, витрати становлять 790 грн. 96 коп.;

Відповідно до довідки про витрати на проведення експертизи № 2/5-186 від 10 липня 2018 року, такі витрати становлять 1573 грн. 00 коп.;

Відповідно ст. 118 КПК України, процесуальні витрати зокрема складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів.

В ст. 243 КПК України зокрема зазначається, що сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи.

Статтею 122 КПК України передбачений порядок здійснення оплати витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Аналіз зазначеної статті дозволяє дійти висновку, що законодавець у вказаній статті зазначає коло осіб, на яких за певних умов покладається обов'язок на покриття процесуальних витрат під час проведення кримінального провадження як під час досудового розслідування так і судового слідства.

За змістом ст. 122 КПК України, яка передбачає залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з державного бюджету.

Відповідно ст. 124 КПК України, яка передбачає розподіл процесуальних витрат, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

З огляду на викладене, з врахуванням вимог ст. 124 КПК України, суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути в прибуток держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів у розмірі 6077 грн. 96 коп.. (3714 грн. 00 коп.+ 790 грн. 96 коп.+ 1573 грн. 00 коп.)

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді 3(трьох) років та 1(одного) місяця обмеження волі.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 70 КК України, з урахуванням покарання, призначеного за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 липня 2018 року, зміненого ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2018 року, яким ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України та призначено покарання у виді 3(трьох) років обмеження волі, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 3(трьох) років та 2(двох) місяців обмеження волі.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися та не обиралися.

Речові докази по справі:

карту пам'яті ««Kingston Міkro SD 16 Gb», визнану речовим доказом по кримінальному провадженню № 12017050510001847 згідно із постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 15 вересня 2018 року, - після вступу вироку в законну силу - залишити на зберігання в матеріалах справи;

два паперові пакети з об'єктами дослідження до висновку експерта № 2/5-186 від 10 липня 2017 року, визнані відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 10 липня 2018 року у кримінальному провадженні згідно із ЄДРДР № 12017050510001847 - після вступу вироку в законну силу - залишити на зберігання в матеріалах справи;

ноутбук торгівельної марки «Toshiba L300-14X Satellite 15.6”» з інвентарним номером 420016, ноутбук торгівельної марки «Asus F3000 ZenBook UX241 (UX21E-KX01IV) Silver» з інвентарним номером 420019, ноутбук торгівельної марки «Lenovo IdeaPad G580G» з інвентарним номером 2, визнані речовими доказами відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 04 серпня 2017 року у кримінальному провадженні згідно із ЄДРДР №12017050510001847 та передані на відповідальне збереження представнику потерпілої особи ОСОБА_8 під гарантійну розписку - після вступу вироку в законну силу - залишити власнику за належністю.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 6077(шість тисяч сімдесят сім) грн. 96 коп.. в дохід держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок складений у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.

Головуючий- суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
78453962
Наступний документ
78453964
Інформація про рішення:
№ рішення: 78453963
№ справи: 243/9516/18
Дата рішення: 07.12.2018
Дата публікації: 02.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка