Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2637/18
11.12.2018 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., за участі прокурора Ільїн В.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, директора комунального підприємства Виноградівського районного БТІ, за ч.1, ч.2 ст.172-6 КУпАП,
Відносно ОСОБА_1 Управлінням захисту економіки в Закарпатській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України 24.08.2018 року було складено протоколи №№ 158, 159 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, згідно яких: ОСОБА_1 рішенням 12-ї сесії 5-го скликання Виноградівської районної ради від 16 жовтня 2007 року №214 обрано на посаду (директора)керівника КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації».
ОСОБА_1, згідно підпункту а) пункту 2 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно протоколу № 158 від 24.08.2018 року опублікував в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, декларацію за 2016 рік, 24.06.2017 року несвоєчасно, у зв”язку з чим його дії кваліфіковано за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Також, згідно протоколу № 159 від 24.08.2018 року в порушення ч. 2 ст. 52 Закону, в установлений законом термін, ОСОБА_1 не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, а саме про придання рухомого майна (автомобіля) за ціною 1542300 грн., чим вчинив дії, пов'язані з корупцією, а саме не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, відповідальність за яке передбачене ч.2 ст.172-6 КупАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень не визнав та пояснив, що умислу на несвоєчасне подання декларацій не мав, оскільки у визначений Законом України “Про запобігання корупції” вчиняв дії для подання декларації та на повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. У 2016 році коли подав щорічну декларацію цифровий підпис був недійсний. Новий цифровий підпис був виготовлений вже після звітного періоду. Крім цього, на веб-сайт Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування неможливо було зайти - постійно видавало помилку 503, а саме, що сервер перезавантажений, тимчасово не має можливості обробляти запити з технічних причин. Після звернувся за допомогою і таким чином подав декларації із запізненням. Умислу не вчиняти дії, передбачені зазначеним Законом не мав.
Прокурор в судовому засіданні висловив свою думку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст.172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно рішення 12-ї сесії 5-го скликання Виноградівської районної ради від 16 жовтня 2007 року №214, ОСОБА_1 обрано на посаду директора (керівника) КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації».
Згідно інформації територіального сервісного центру 2141 № 31/7/1-979 від 18.08.2018 ОСОБА_1 11.04.2017 зареєстрував транспортний засіб марки Mercedes «GLE-250», 2017 року випуску, фактична вартість якого склала 1542300 гри.
Реєстрація документів проводилась на підставі ВМД №UА100110/2017/087714 від 30.03.2017.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на 01 січня 2017 року - 1600 гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 придбав автомобіль на суму 1542300 грн., що становить 963 прожиткових мінімумів працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2017 року, що потребує здійснення додаткових заходів фінансового контролю, передбачених частиною 2 статті 52 Закону, тому у ОСОБА_1 виник обов'язок, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово повідомити про суттєві зміни в майновому стані НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК.
Відповідно до положень статей 251 253 Цивільного кодексу України передбачено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Він може визначатися роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, його перебіг починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення причини «несвоєчасного подання без поважних причин деклараці».
Частиною 2 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за «неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані». При цьому, для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення причини «неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані», тобто подання поза строком, визначеним законом.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосовувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала цих наслідків (ч. 1 ст. 10 КУпАП).
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ч. 1 ст. 11 КУпАП).
Таким чином КУпАП передбачає лише дві форми вини умисел або необережність.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП, є діяння, що полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; у неповідомленні або несвоєчасному (тобто поза встановленим законом строком) повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, а суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Крім того, відповідно до інформаційного листа від 22.05.2017 р. №223-943/0/4-17 ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією», направлений судам першої та апеляційної інстанції для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції Закону України «Про запобігання корупції» та положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, суди зобов'язані забезпечувати своєчасний та якісний їх розгляд, точне й неухильне застосування чинного законодавства.
Згідно з положень ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційним правопорушенням є тільки умисне діяння, а відтак, за діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП, вчинені через необережність, відповідальність особи за цією статтею настати не може.
Водночас, з наявних в матеріалах пояснень та пояснень наданих ОСОБА_1 в судовому засіданні, слід зробити висновок, що останній не мав прямого умислу щодо несвоєчасного подання декларації про суттєві зміни у майновому стані та неподання декларації за 2016 рік.
У суді не встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.ч. 1 , 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки умислу на вчинення правопорушення (суб'єктивної сторони складу правопорушення), не встановлено, та навпаки, підтверджено, що він власне намагався виконати вимоги закону, але з причин незалежних від нього, цього зробити не зміг. Згідно вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У п.1 ч.1 ст.247 КУпАП зазначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи викладене, провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 247, 280, 283, 284, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 172-6 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу вказаних правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Закарпатського апеляційного суду.
СуддяОСОБА_2