Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2642/18
Провадження № 3/376/535/2018
"13" листопада 2018 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області області ОСОБА_1, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від заступника начальника Сквирського ВП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, студента БНАУ, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
23.10.2018 року до Сквирського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 128181 від 14.10.2018 р., згідно якого 14.10.2018р., близько 00 год. 35 хв., по вул. Залізнична, в м. Сквира Київської області ОСОБА_2 керував моторолером Хонда ТАКТ в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці за допомогою Drаger 6810 без свідків, результат огляду на стан сп'яніння позитивний та становить 0,32 % проміле. Працівниками поліції ОСОБА_2 не пропонувалося проходження огляду в медичному закладі. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_2 обставини порушення оспорив, зазначивши на те, що не перебував у стані сп'яніння при вищевикладених обставинах, тому висновок інспектора поліції про це у протоколі про адміністративне правопорушення є хибним. Також, при проходженні тестування на вміст алкоголю в його організмі, працівниками поліції не було залучено свідків, чим порушено його права.
Заслухавши вказану особу, дослідивши надані по справі докази, суддя прийшов до переконання, що вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не доведено належними та допустимими доказами, через що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок такого огляду визначений ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України N 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як слідує із Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України N 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі Інструкція) за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За положеннями Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають і сертифікат відповідності, і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Натомість, вказані докази не містяться у матеріалах справи, на них немає навіть посилань.
Крім того, огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння був проведений інспектором поліції за допомогою технічного засобу «Alcotest Drager 6820», який відсутній у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, який затверджений наказом МВС №33 від 01 березня 2010 року.
У зв'язку з виявленими порушеннями, допущеними при складанні поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, суд доходить висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього, не підтверджує вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інших доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали адміністративної справи не містять.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а отже відсутній і склад адмінправопорушення.
З урахуванням зазначеного та вимог ч.1 п.1 ст.247 КУпАП суддя вважає, що порушене щодо ОСОБА_2 провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає - закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення.
Відповідно до положення ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ст.ст. 251, 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р. у справі Алене де Рібермон проти ОСОБА_3 Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З наданих матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо поза розумним сумнівом встановити вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються поясненнями ОСОБА_2.
Матеріали справи не містить також акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Таким чином, з огляду на приписи ст.ст. 251, 252 та 266 КУпАП, квитанція проведеного тесту за допомогою газового аналізатору Drаger 6810 не може бути покладена в основу підтвердження факту перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, та як наслідок вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупПА, яке полягало в порушенні п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху - керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Вважаю, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, та унеможливлює винесення постанови про визнання правопорушника винним.
З огляду на викладене, за відсутності інших об'єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.
З урахування вищенаведеного, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 3, 7, 9, 130, 221, 247, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку із відсутню події та складу адміністративного правопорушення.
Скаргу на постанову може бути подано до Київського апеляційного суду через Сквирський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_1