м. Вінниця
26 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2763/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та відпрацював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.
04 квітня 2018 року позивач звернувся до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розпорядженням № 16 від 03 липня 2018 року Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило у призначенні пенсії.
Відтак, на думку позивача розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зонах радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали або постійно працюють у зонах радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки, якщо постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період та додатково на 1 рік за 3 роки проживання чи роботи, але не більше 5 років. Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на 1 рік понад передбачений цією статтею.
ОСОБА_1 підтверджено період роботи 12 років 3 місяці 8 днів до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років ОСОБА_1 за відсутності необхідного пільгового стажу за Списком № 2 підстави відсутні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак, надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, однак, надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнає.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на наведене вище, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про розгляд та вирішення справу у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.
ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи та відпрацював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2.
04 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Розпорядженням № 16 від 03 липня 2018 року Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області відмовило у призначенні пенсії. Відповідно до рішення комісії №4 від 06 березня 2018 року ОСОБА_1 підтверджено період роботи 12 років 3 місяці 8 днів до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В той же час, відмовлено у зарахуванні до його пільгового стажу періоду роботи з 01.07.1985 року по 31.07.1985 року, з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року, з 01.05.1993 року по 31.05.1993 року, з 01.07.1996 року по 31.07.1996 року, з 01.11.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.03.1997 року по 31.03 1997 року, з 01 травня 1997 року по 31.08.1997 року як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про заробітну плату.
Таким чином, відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №2 (при необхідному 12 років 6 місяців, документально підтверджено лише 12 років 3 місяці 8 днів).
Разом із тим, не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Так, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають прав на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.
Таким чином, для призначення позивачу пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зменшенням пенсійного віку йому необхідно мати 12 років 6 місяців пільгового стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку.
В даному ж випадку, як слідує із змісту оскаржуваного рішення, документально підтверджений стаж роботи позивача на посадах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 становить 12 років 3 місяці 8 днів. При цьому, як уже зазначалось судом вище, позивачу відмовлено у зарахуванні до його пільгового стажу періоду роботи з 01.07.1985 року по 31.07.1985 року, з 01.07.1992 року по 31.07.1992 року, з 01.05.1993 року по 31.05.1993 року, з 01.07.1996 року по 31.07.1996 року, з 01.11.1996 року по 31.12.1996 року, з 01.03.1997 року по 31.03 1997 року, з 01 травня 1997 року по 31.08.1997 року як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про заробітну плату.
Так, згідно з статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дана норма Закону кореспондується також з положенням пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, де, зокрема, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Із аналізу наведених положень слідує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, натомість необхідність підтвердження трудового стажу іншими документами виникає лише у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З огляду на викладене, суд критично оцінює посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність відомостей про заробітну плату за деякі періоди роботи, а також на відсутність даних про реорганізацію підприємства, як на підставу для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його роботи, оскільки дані періоди роботи підтверджуються записами у трудовій книжці та наявними у матеріалах справи архівними довідками Архівного відділу міської ради № 18-15/13 та № 18-15/14 від 25 січня 20118 року.
Верховний Суд у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 вказав, що на особу не може перекладались тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових мовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Щодо вимоги позивача призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість, яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на шість років відповідно д о ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 13 березня 2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як випливає із матеріалів справи ОСОБА_1 виповнилось 54 роки - ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" він звернувся 04 квітня 2018 року.
Відтак, суд дійшов висновку, про призначення позивачу пенсію саме з 13 березня 2018 року.
При цьому, оцінюючи вимоги в частині виплати пенсії, то така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Отже, вимоги про зобов'язання здійснити виплату пенсії, на думку суду, є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні та наслідком якого є проведення відповідної виплати, ще не проведено.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати, понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню в сумі 352,40 грн., пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним розпорядження № 16 від 03 липня 2018 року Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пільгової пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 23 липня 1984 року по 30 вересня 1997 року у КП "Ладижинське будівельно-монтажне управління" на посаді електрозварювальника.
Зобов'язати Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, зайнятість, яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на шість років відповідно д о ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 13 березня 2018 року, суд зазначає наступне.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при звернені до суду судовий збір в сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Бершадського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);
Бершадське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (місцезнаходження: Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 23, код ЄДРПОУ 40382655).
Суддя Мультян Марина Бондівна