Єдиний унікальний номер справи 235/6074/18
Номер провадження2-о/235/816/18
26 листопада 2018 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А. С.,
за участю секретаря судового засідання: Ліпскіс О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, заінтересована особа Покровська міська рада Донецької області про встановлення факту родинних відносин, -
На розгляд суду пред'явлено вказану заяву, в якій адвокат ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_1, просить встановити факт родинних відносин за ступенем спорідненості - матір-дочка між ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 року та заявником.
Заявлені вимоги обґрунтовано наступним. Заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Після смерті матері заявником вжито заходи для вступу в права на спадщину, відкриту після смерті матері. В видачі свідоцтва на спадкове майно відмовлено, з причини наявності певних розбіжностей в особовстановлюючих документах, якими підтверджується родинні відносини між спадкоємцем та спадкодавцем, - прізвище заявника в свідоцтві про народження, паспорті зазначено як «ОСОБА_1», прізвище померлої матері в свідоцтві про смерть зазначено як «ОСОБА_1». З огляду таких обставин, заявник звернувся до суду за захистом оспорюваних прав в спосіб встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту родинних відносин.
Заявник ОСОБА_1, представник заявника адвокат ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, суду адресовано заяву про розгляд справи в їх відсутність, заявлені вимоги підтримано, зазначено, що оспорювані права підлягають захисту в порядку п. 5 ч. 2 ст. 239, п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України.
Заінтересованою особою Покровською міською радою Донецької області в порядку ч. 3 ст. 294, ч. 3 ст. 211 ЦПК України заявлено клопотання про проведення судового розгляду в відсутність представника органу місцевого самоврядування, заперечень по суті заявлених вимог не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, належно з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, оцінки їх доводів і наданих ними доказів, приходить до наступних висновків
Матеріалами справи встановлено, що заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Донецьк Донецької області, перебуває на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1, - підтверджено відомостями паспорта серійний номер НОМЕР_3 (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про народження серійний номер НОМЕР_1, видане відділом РАЦС Пролетарського райвиконкому м Донецька - 17 червня 1974 року складено актовий запис № 1011 про народження 5 червня 1974 року заявника, прізвище зазначено російською мововою як «ОСОБА_1», батьками зазначено (мовою оригіналу) - «ОСОБА_3» та «ОСОБА_6» (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про укладання шлюбу серійний номер НОМЕР_2 - 14 жовтня 1972 року зареєтровано подружні відносини батьків заявника, при цьому документ складено російською мовою та особисті дані осіб, факт одруження яких посвідчено зазначено як - чоловік «ОСОБА_6» та «ОСОБА_3», після укладення шлюбу остання іменується прізвищем «ОСОБА_1» (а.с. 15).
Згідно свідоцтва про народження серійний номер НОМЕР_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьку Будьоннівського району Донецької області народжена ОСОБА_5 (а.с. 15).
29 січня 2002 року Будьоннівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області видано паспорт громадянина України серійний номер НОМЕР_5 на імья ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з викладенням на стор. 2 особистих даних російською мовою як «Коростылева Наталья Григорьевна», зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 14).
29 січня 1997 року Будьонівським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області видано паспорт громадянина України серійний номер НОМЕР_6 на імья ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с/з Комунар Біловського району Курської області, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 16).
Відповідно до свідоцтва про народження серійний номер НОМЕР_7 - ІНФОРМАЦІЯ_4 року народжений (далі мовою оригіналу) - «ОСОБА_6», місце народження с/з Комунар Біловського району Курської області (а.с. 17).
Згідно довідки № 07-61-227, виданої 19.06.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Пролетарського районного управління юстиції м. Донецька в актовий запис № 692 від 14.0 1972 року про шлюб внесено виправлення прізвища подружжя з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» (а.с. 19).
Зміни в особовстановлючі документи після засвідчення факту допущення помилки в прізвище подружжя внесено не було.
До матеріалів справи долучено документи, які стосуються виникнення / припинення прав матері заявника з зазначення особистих даних (прізвище, ім'я, по-батькові) як ОСОБА_3 (згідно паспорта), а саме: свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30 січня 2004 року (а.с. 20), витяг про реєстрації права власності на нерухоме майна № 2778210 від 09.02.2004 року (а.с. 21), витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 44400507 від 08.07.2016 року (а.с. 23), рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 12.07.2016 року про встановлення факту смерті особи на тимчасово непідконтрольній території України (а.с. 11-12).
Згідно свідоцтва про смерть серійний номер НОМЕР_8, яке видано 12 липня 2016 року Красноармійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області - 2 липня 2016 року померла «ОСОБА_3», місце смерті - м. Донецьк Донецької області.
З дотриманням ст. ст. 1221, 1268 ЦК України заявником ОСОБА_1 вжито заходи для прийняття спадщини, відкритої після смерті матері, однак в реалізації юридичних прав спадкоємця виникли певні перешкоди. Так, згідно постанови державного нотаріуса П'ятої донецької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 № 253/02-31 від 19.09.2018 року відмовлено у видачі на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3, оскільки не надано документів, що підтверджують родинні відносини спадкоємця із померлою (у відповідності до п. 4.2 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дії нотаріусами України, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (а.с. 24).
З огляду на вказане, виникла необхідність встановлення факту родинних відносин заявника з померлою.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Зокрема суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Аналогічно згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_3 має юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, пов'язані реалізацією права заявника на отримання спадщини.
Можливість встановлення факту родинних відносин в адміністративному (не судовому) порядку на час розгляду справи відсутня (помилка написання прізвища матері заявника виникла у зв'язку із неправильним переведенням з російської мови на українську мову).
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до ст. 13 Конвенції кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий стороною на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п. 27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року № 2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
Згідно висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».
При вирішенні даного цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.
Отже, суд, в сукупності письмових документальних матеріалів, наданих заявником ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог про встановлення факту родинних відносних, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності, - вважає, що заява є законною та обґрунтованою, та підлягає задоволенню.
Відповідно ст. ст. 4, 13, 18, 293, 315, 316, 352, 354 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, заінтересована особа Покровська міська рада Донецької області про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 2 лютого 2016 року, по-батькові якої в свідоцтві про смерть зазначено як «Григорівна».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Дата складання повного судового рішення 4 грудня 2018 року.
Суддя А. С. Клікунова