Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/1923/18
Провадження № 1-кп/280/329/18
Іменем України
11 грудня 2018 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Коростишівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060280000502 від 17.09.2018,відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ігра Ігринського району Удмуртської області РФ, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, депутатом та інвалідом не є, не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
встановив:
Згідно з виконавчим листом Бородянського районного суду Київської області від 18 травня 2005 року ОСОБА_4 зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 188 гривень, щомісячно починаючи з 15.04.2005 до повноліття дитини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Але ОСОБА_7 , достовірно знаючи про вищевказане рішення Бородянського районного суду Київської області та те, що він зобов'язаний сплачувати кошти на утримання дитини, будучи неодноразово повідомлений державним виконавцем про необхідність сплати аліментів та про притягнення до кримінальної відповідальності за їх несплату, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи умисно, всупереч вимогам Сімейного кодексу , України, а саме ст. 180 (батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття); ч. 3 ст. 181 (за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліментні присуджуються у частині від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі); ч. 1 ст. 191 (аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову); ч. 4 ст.195 (розмір заборгованості за аліменти обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом), в період з 15.04.2005 по даний час, являючись працездатною особою та маючи добрий стан здоров'я, змінивши місце проживання, не повідомивши про це державного виконавця, маючи тимчасові заробітки, за які отримував кошти, тобто приховуючи дохід від державного виконавця, діючи умисно, аліменти не сплачує, тобто злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів, що виразилося в несплаті аліментів на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , в період з 15.04.2005 по 18.04.2014, 18.04.2014 по 24.06.2014, з 24.06.2014 по 09.09.2014, з 10.10.2014 до 25.09.2018, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 28 033 гривень.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до вимог ст. 337 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину за ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, знав, що за рішенням суду повинен сплачувати аліменти, але не виконував його, на теперішній час погасив заборгованість по аліментах на загальну суму 3000 гривень.
Потерпіла ОСОБА_8 до суду подала заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності.
Обвинувачений, прокурор не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведена і його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України, як умисні дії, які виразились в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КК України є злочином невеликої тяжкості, ОСОБА_4 неодружений, не працює, не судимий, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення є обставиною, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції статті кримінального закону у виді громадських робіт.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не накладався.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 124, ч. 3 ст. 349, 368, 370, 373-374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1