Справа № 296/11956/18
2-н/296/592/18
"10" грудня 2018 р. м. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Рожкова О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11» Житомирської міської ради заборгованості по компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги,-
07.12.2018 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11» Житомирської міської ради на його користь заборгованості по компенсації за невикористану відпустку у сумі 9663,82 грн. та вихідної допомоги в сумі 3668,22 грн.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами норм цивільного процесуального законодавства, що регулює наказне провадження, Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ прийнята постанова №14 від 23.12.2011 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження».
Відповідно до п.9 Постанови, наявність спору про, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів доданих до заяви.
Статтею 161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ. Так, відповідно до положень вказаної статті, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення нарахованої але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Так, стягувачем заявлено вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку, яка входить до складу заробітної плати і за такою вимогою може бути вирішено питання про видачу судового наказу. Однак, вимога про стягнення вихідної допомоги не входить до переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
За ч.3 ст.165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.160,161,165,260,261 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11» Житомирської міської ради заборгованості по компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги.
Роз'яснити заявнику, що з даними вимогами він може звернутись до суду в загальному порядку, передбаченому чинним ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суду міста Житомира протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. С. Рожкова