Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1758/18
Провадження № 3/273/861/18
11 грудня 2018 року суддя Баранівського районного суду Васильчук О. В. , з участю прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадяники України, працюючої у період з 04.05.2016 по 20.11.2017 на посаді головного спеціаліста сектору прийому громадян відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області, за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №255 від 31.10.2018 року, ОСОБА_2 займаючи у період з 04.05.2016 по 20.11.2017 посаду головного спеціаліста сектору прийому громадян відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області, будучи, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закону), суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, в порушення вимог частини 2 статті 45 Закону, несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (після припинення діяльності), чим порушила вимоги, передбачені чинним законодавством України.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_2 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік тільки 02.04.2018 року, тобто несвоєчасно.
З приводу несвоєчасності подачі електронної декларації ОСОБА_2 пояснила, що, будучи ознайомлена з вимогами антикорупційного законодавства України, знала про необхідність своєчасного подання електронної декларації після звільнення за 2017 рік в період з 20.11.2017 року по 31.12.2017 року. Зі слів ОСОБА_2, основною причиною несвоєчасного подання електронної декларації за 2017 рік стала неможливість зайти до Єдиного державного реєстру декларацій вчасно.
Відповідно до витягу про послідовність дій користувача “Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, які вчинила ОСОБА_2, вбачається, що останньою 30.03.2018 року було збережено лише чернетку електронної декларації, а дії з метою подачі декларації вчинено лише 02. 04. 2018 року.
Отже, ОСОБА_2 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (після припиненя діяльності) лише 02. 04. 2018 року, тобто несвоєчасно без поважних причин, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 1 чт. 172-6 КУпАП, слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративного протоколу, тобто 31. 10. 2018 року.
ОСОБА_2 в судове засідання не явилася, надіслала до суду заяву в якій просила розглядати адміністративний протокол про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП без її участі, оскільки перебуває у відрядженні в іншій області, вину визнає.
Прокурор в судовому засіданні вказала, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, зазначена нею причина не є поважною, тому просила суд визнати останню винною у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Прокурор зазначила, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративного протоколу, а саме 31.10.2018 року.
Заслухавши ОСОБА_2, прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Так, згідно з наказом начальника управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області від 04.05.2016 № 52-К, ОСОБА_2 прийнято на посаду головного спеціаліста сектору прийняття рішень відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення Баранівської райдержадміністрації Житомирської області.
Згідно з наказом начальника управління праці та соціального захисту населення Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області від 20.11.2017 № 106-К, ОСОБА_2 звільнено з посади головного спеціаліста сектору прийому громадян відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення Баранівської райдержадміністрації Житомирської області за угодою сторін.
Приписами статті 3 Закону визначено коло осіб, на яких поширює свою дію цей Закон, зокрема підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону передбачено його розповсюдження на державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування.
Отже, ОСОБА_2 є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані із корупцією, у тому числі за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Зазначені обставини у своїй сукупності можуть свідчити про наявність у діях ОСОБА_2 недбалості, несумлінне ставлення до свого обов'язку.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №255 від 31.10.2018 року, дії ОСОБА_2, які визначають суб'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, у ньому не відображені.
Також в матеріалах справи відсутні докази, що спростовують твердження ОСОБА_2 щодо технічної неможливості вчасно зайти до Єдиного реєстру декларацій.
Підтвердженням відсутності умислу на несвоєчасне подання декларації є те, що ОСОБА_2 дійсно 30.03.2018 року було збережено чернетку електронної декларації.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, що свідчить про відсутність вини у її діях, а відтак робить неможливим притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до вимог п.1 ч.1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу правопорушення.
Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9-11, 172-6 ч. 2, 247, 283, 284 КУпАП, Законом України "Про запобігання корупції" суддя, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 ч.2 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.В.Васильчук