11 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2225/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання незаконним та скасування рішення від 22.10.2018 №1166/М-01 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% сум грошового забезпечення, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років, з 01.01.2018 у розмірі 90% сум грошового забезпечення, що визначені у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка була призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення. На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103), на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, зменшивши її основний розмір з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
10.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% сум грошового забезпечення. Проте, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 22.10.2018 №1166/М-01 відмовлено в проведені такого перерахунку та повідомлено про те, що перерахунок пенсії позивача, з урахуванням 70% грошового забезпечення, здійснено за чинною редакцією Закону №2262-XII.
Позивач вважає, що такими діями суб'єкт владних повноважень протиправно порушив його конституційні права на соціальний захист. Позивач також зазначає, що при перерахунку його пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, при цьому вказує, що процедури призначення та перерахунку пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 16.11.2018 №9178/06-39 (а.с.21-27) позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та просила відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262-XII зі змінами, передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростанні в Україні» від 27.03.2014 №1166, законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Зазначені норми та зміни до неї є чинними та не визнавались в установленому законом порядку неконституційними. Крім того, зазначає, що такий максимальний розмір пенсії (70%) застосовується як при призначенні нових, так і при перерахунку раніше призначених пенсій.
Враховуючи вимоги статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, яка призначена 31.05.2011 у розмірі 90% від суми грошового забезпечення (вислуга років становить 32 роки (в календарному обчисленні - 30 років)), що підтверджується протоколом за пенсійною справою №0306002759 (а.с.29).
Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції сформовано та направлено до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, що враховується для перерахунку пенсії, з якої слідує, що відповідно до Постанови №103 розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018 становить: посадовий оклад - 8880,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням генерал-майор - 1550,00 грн.; надбавка за вислугу років (50%) - 5215,00 грн.; всього - 15645,00 грн. (а.с.35).
На виконання Постанови №103 ГУ ПФУ у Волинській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 у розмірі 70% від суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, розмір перерахованої пенсії складає 10951,50 грн. (а.с.34).
10.10.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив, зокрема, здійснити перерахунок пенсії згідно з Постановою №103 у розмірі 90% від основних видів грошового забезпечення (а.с.15-16).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 05.10.2018 №1108/М-01 повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії здійснено за чинною редакцією Закону №2262-XII, з нового грошового забезпечення у розмірі 70 % (максимальний) (а.с.17).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України» від 27.03.2014 №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону №2262-XII максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій останні не можуть бути звужені шляхом внесення змін до законодавства.
Крім того, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XI щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10.12.2013 у справах №21-420а13 та №21-348а13, від 17.12.2013 у справі №21-445а13 та Верховним Судом у постановах від 03.04.2018 у справі №175/1665/17(2-а/175/41/17) та від 24.04.2018 у справі 686/12623/17, та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 90% від суми грошового забезпечення ще у 2011 році, відповідно до статті 22 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2018.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини у справі суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не довів, що зменшуючи у процентному відношенні розмір пенсії позивачу під час її перерахунку діяв відповідно до закону, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо, пропорційно (зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому такі його дії є протиправними.
При цьому, як слідує із позовної заяви, позивач оскаржує рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 22.10.2018 №1166/М-01 щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у розмірі 90% сум грошового забезпечення, однак лист відповідача від 22.10.2018 №1166/М-01 в розумінні Закону №2262-XII не є рішенням про відмову у перерахунку пенсії, оскільки даний лист носить інформативний характер про проведений перерахунок пенсії.
Таким чином, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, враховуючи, що спірні правовідносини виникли внаслідок зменшення відповідачем розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку, тому достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, що визначені у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення та враховується для перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 02.11.2018 №0.0.1175224527.1 (а.с.2).
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70 % відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 (45632, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) з 01 січня 2018 року у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, визначених у довідці Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, ідентифікаційний код 13358826) на користь ОСОБА_1 (45632, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій