Справа № 165/1845/18
Провадження № 2/165/582/18
06 грудня 2018 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Нововолинський міський сектор Управління Державної міграційної служби у Волинській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
20 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Нововолинський міський сектор УДМС у Волинській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
На обґрунтування заявлених вимог покликаються на те, що вона є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У даному житлі зареєстроване постійне місце проживання її чоловіка ОСОБА_3 та племінника ОСОБА_2 Останній з грудня 2004 року фактично за вищевказаною адресою не проживає. Відомо, що в 2003 -2004 році ОСОБА_2 разом із батьками проживав у гуртожитку у м. Києві, вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями. На даний час їй не відомо місце перебування відповідача, останній не турбується житлом і перешкод у користуванні спірним майном йому ніхто не чинив. У зв'язку з реєстрацію в житлі ОСОБА_2 вона позбавлена можливості розпоряджатися належним майном на власний розсуд. Просить суд постановити рішення, яким визнати, що відповідач втратив право користування будинком з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, як такий, що більше як шість місяців не проживає без поважних причин у ньому.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала, просила його задоволити з вищенаведених підстав, не заперечила щодо заочного розгляду справи, просила суд залишити за нею сплачений судовий збір (а.с.54).
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом опублікування судового виклику на офіційному сайті судової влади (а.с. 53).
Представник третьої особи Нововолинського міського сектору УДМС у Волинській області не з'явився, В.о. начальника відділу ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву, в якій зазначив, що повноваження ДМС у сфері реєстрації місця проживання та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб з 04 квітня 2016 року делеговані органам місцевого самоврядування як органам реєстрації. У зв'язку з вищевикладеним просимо розглянути справу без участі представника третьої особи (а.с.38).
Суд, у відповідності до ст.280, ст.281 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню.
Конституцією України, положеннями ст.316, ст.317, ст.319, ст.321 ЦК України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.16, ст.386, ст.391 ЦК України, а об'єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира (ст. 379, ст.382 ЦК України).
Права власника житла визначені у ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Зміст ст.405 ЦК України передбачає, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом. Право користування житлом втрачає член сім' ї власника у разі відсутності без поважних причин понад один рік.
У судовому засіданні з копії свідоцтва про право на спадщину за законом та з копії договору дарування частки житлового будинку та копії з витягу речових прав на нерухоме майно (а.с.4-10) позивачу ОСОБА_3 належить спірний будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У вищевказаному житлі зареєстроване постійне місце проживання відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14-17).
Згідно актів, складених комісією у складі працівників ЖКП №1 (а.с.18-19) у будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 2004 року не проживає.
Жодних доказів про те, що відповідач з поважних причин не проживає в спірному житлі у судовому засіданні не здобуто, однак встановлено, що перешкод у користуванні будинком йому ніхто не чинив.
Враховуючи вищевикладені норми закону, з огляду на те, що позивачем доведено правомірність своїх вимог, суд приходить до висновку про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування спірним житлом, оскільки він понад один рік не проживає у житловому будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та ним не користується.
Беручи до уваги клопотання позивача, суд залишає за позивачем ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову до суду, що підтверджується документально (а.с.1).
Керуючись ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268, ст.280, ст.281, ст.282 ЦПК України, на підставі ст.383, ст.391, ст.405 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позовну заяву задоволити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, таким, що втратив право користування житловим будинком з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк