10 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2223/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (надалі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення обчислення, нарахування і виплати йому компенсації за втрату частини доходів (пенсії), у зв'язку з порушенням строку їх виплати, а саме з 01 січня 2016 року по жовтень 2018 року; 2) зобов'язати невідкладно здійснити обчислення, нарахування і виплату йому компенсації за втрату частини доходів (пенсії), у зв'язку з порушенням строку їх виплати, а саме з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 11.06.2018 року звернувся до відповідача із заявою, у якій просив відповідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» обчислити, нарахувати і виплати йому компенсацію втрати частини доходів (пенсії) за несвоєчасну виплату частини пенсії за весь період затримки виплати.
19.06.2018 відповідач листом повідомив позивача про те, що відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №803/277/18, ГУ ПФУ у Волинській області проведено перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2016 року, виплата якої буде проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.
Не погодившись з такою відповіддю відповідача, рішенням відповідача позивач подав скаргу на незаконні дії працівників ГУ ПФУ у Волинській області.
17.07.2018 року начальник ГУ ПФУ у Волинській області листом №905/В-01 у відповідь на скаргу вказав, що при перерахунку пенсії позивача не порушено строків її виплати, тому підстав для здійснення будь-якої компенсації немає.
Позивач не погоджується з таким рішенням, оскільки вважає, що воно прийнято з порушенням норм чинного законодавства України.
Зазначає, що відповідач не заперечує, що право позивача на перерахунок пенсії виникло з 01.01.2016, в той час, як перерахунок пенсії здійснено лише в березні 2018 року.
Оскільки, рішенням суду встановлено, що внаслідок протиправної бездіяльності МВС та відповідача йому несвоєчасно із затримкою у два роки, була виплачена частина доходів у вигляді різниці у розмірі пенсії, що підтверджує факт втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідач відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зобов'язаний нарахувати та виплатити позивачу дану компенсацію.
У відзиві на позовну заяву від 22.11.2018 року №3344/0-39 представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років як одержувач пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року по справі №803/277/18 проведено розрахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року з грошового забезпечення у розмірі 7681,23 грн. згідно довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 04.05.2017 року №907. Затримки у виплаті пенсії, в розумінні статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», не відбулося. Тому представник відповідача позовних вимог не визнає та просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
05.12.2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач заперечує проти аргументів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив. Тому, суд не бере до уваги вищевказану відповідь на відзив.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, як колишній працівник МВС України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що підтверджується пенсійним посвідченням від 25.10.2004 року №016942.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №803/277/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей»), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області від 04 травня 2017 року №907; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей»), постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та на підставі довідки Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04 травня 2017 року №907. Вказане рішення набрало законної сили 04.05.2018 року.
ГУ ПФУ у Волинській області на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №803/277/18 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 від суми місячного грошового забезпечення, зазначеного у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області від 04.05.2017 року №907. Виплата перерахованої пенсії у розмірі 40 808,64 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року позивачу в повному обсязі на даний час не проведена, проте проводиться в порядку визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
11.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій вказав, що на виконання рішення суду йому була перерахована пенсія, проте виплати заборгованості по з 01.01.2016 року не відбулось. У заяві позивач просив обчислити і виплати йому суму компенсації за весь період затримки виплати відповідно до вимог Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19.06.2018 року №839/13-01 надало позивачу відповідь, у якій зазначило, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №803/277/18 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року, виплата якої буде здійснюватися на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 та довідки про грошове забезпечення від 19.03.2018 року №610 з 01.04.2018 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1, розмір виплати становить 5467,28 грн.
26.06.2018 року позивач подав скаргу на ім'я начальника ГУ ПФУ у Волинській області на незаконні дії працівників ГУ ПФУ у Волинській області щодо не надання належної відповіді по суті на звернення позивача від 11.06.2018 року.
17.07.2018 року начальник ГУ ПФУ у Волинській області листом від 905/В-01 надав відповідь на скаргу, в якій зазначив, що перерахована пенсія в сумі 5467,28 грн. з січня 2018 року виплачується в повному розмірі щомісяця починаючи з березня поточного року, доплата різниці перерахованої пенсії за січень-березень 2018 року здійснена також в березні цього року. Додатково вказує, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №803/277/18 при перерахунку пенсії ОСОБА_1 не порушено строків її виплати, тому підстав для здійснення будь-якої компенсації немає.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не нарахування і не виплати йому суми компенсації за несвоєчасну виплачену пенсію протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (надалі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (надалі - Порядок №159).
Статтею 1 Закону №2050-III передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 55 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статтею 2 Закону №2050-III та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом Пенсійного фонду) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За змістом статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-43цс14 Верховний Суд України зазначив, що за наявності визначених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» умов у тому самому порядку компенсації підлягає присуджена за рішенням суду сума, якщо ці умови настали у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З наведеного слідує, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.
Як встановлено судом, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року у справі №803/277/18 згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 04.05.2018 року.
Разом з тим, суд вказує, що Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою врегульовано питання виплати перерахованих пенсій, в тому числі за спірний період. Вищезазначена Постанова набрала законної сили 24.02.2018 року.
Відповідно до пункту 3 Постанови №103 передбачено перерахування з 01.01.2016 року пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу 1 цього пункту Постанови пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01.01.2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; з 01.01.2020 - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Згідно з пункту 5 Постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
Постановою №103 внесені зміни в Постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а також у Порядок №45.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в березні 2018 року, та проводиться її виплата також з березня 2018 року. В березні 2018 року позивач отримав суму підвищення в розмірі 5101,08 грн. за період з січня по березень 2018 року. Сума перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року становить 40808,64 грн і ця сума буде виплачуватися в порядку, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103.
Отже в даному випадку нарахування та виплата належних позивачу сум, була проведена вчасно, а тому судом не встановлено підстав для виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення обчислення, нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по жовтень 2018 року і для задоволення позовних вимог у цій частині.
У свою чергу, позовна вимога ОСОБА_1 щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Волинській області невідкладно здійснити обчислення, нарахування і виплату компенсації за втрату частини доходів (пенсії), у зв'язку з порушенням строку їх виплати, а саме з 01 січня 2016 року по 31 жовтня 2018 року, також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної вимоги, у задоволенні якої судом було відмовлено у повному обсязі.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність дій щодо не проведення нарахування і виплати позивачу компенсації за втрату частини доходів (пенсії) у зв'язку з порушенням строку їх виплати з 01.01.2016 року по 31.10.2018 року.
Враховуючи наведене, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (43010, АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22 В) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф. А. Волдінер