м. Вінниця
06 грудня 2018 р. Справа № 0240/3223/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.
представника позивача: Захарчука М.В.
представника відповідача: Кухрівського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Балтекс" (21000, м. Вінниця, вул. К.Василенка, 21, ЄДРПОУ 25495072)
до: Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 39402165), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 39292197
про: визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Балтекс» з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної фіскальної служби України, в якому просить:
визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо порушення строків розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтекс» №27/04 від 27.04.2017 року на акт податкової перевірки №129/1402/25495072 від 26.03.2017 року та податкові повідомлення-рішення №0002761404 та №0002771404 від 19.04.2017 року;
скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Вінницькій області від 19.04.2017 року №0002761404 та № 0002771404.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ДФС України допустило протиправні дії щодо порушення строків розгляду скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення TOB «Балтекс», що в силу п. 56.9 ст. 56 ПК України та розділу 6 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» від 21.10.2015 № 916, свідчить про повне задоволення скарги та незаконність прийнятих повідомлень-рішень. Крім того, посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 07.02.2012 в адміністративній справі за позовом TOB «Крим Інтеройл» до ДПІ в м. Керчі АРК про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень за скаргою TOB «Крим Інтеройл» про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 15.04.2010, зазначає, що ГУ ДФС у Вінницькій області не уповноважене визначати санкції як складову податкового боргу у податкових повідомленнях-рішеннях на підставі п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 та п.2, п.3 Наказу МФУ від 25.12.1995 №207 в частині невиконання вимог щодо строків декларування валютних цінностей станом на 01.10.2015, 01.01.2017, оскільки Пункт 2 ст. 16 Декрету N 15-93 містить вичерпний перелік відповідальності до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, при цьому санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються виключно лише Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. А норма п. 2 ст. 16 Декрету N 15-93 не передбачає нарахування пені, як санкцію за порушення вимог цього Декрету.
Ухвалою суду від 18.09.2018 року позовну заяву залишено без руху.
Відповідно до ухвали суду від 27.09.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Представником відповідачів надано відзиви на адміністративний позов, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення адміністративного позову. Окремо зазначає, що отримавши скаргу позивача на спірні податкові повідомлення-рішення 03.05.2018 року, ДФС України 23.05.2018 року на адресу позивача направлено рішення про продовження строків розгляду скарги в межах, передбачених п. 3 розділу 6 Порядку розгляду скарг платників податків, а саме в двадцятиденний строк. Крім того, зазначає, що постановою Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі № 802/1351/18-а податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Вінницькій області від 19.04.2017 року №0002761404 та № 0002771404 визнані законними.
Представником позивача надано відповідь на відзив, відповідно до змісту якої доводи відзиву вважає необґрунтованими та просить задовольнити адміністративний позов. Також зазначає, що порушення контролюючим органом строків розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення не заявлялись позивачем під час розгляду справи № 802/1351/18-а та не були предметом її розгляду.
Ухвалою суду від 08.11.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на доводи на позовної заяви та відповіді на відзив.
В судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечив, посилаючись на обґрунтування відзиву.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 13.03.2017 року № 411, виданого Головним управлінням ДФС у Вінницькій області, п.п. 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 13.03.2017 року № 298, а також на підставі інформації, наданої уповноваженим банком - ПАТ "УкрСиббанк" щодо порушень законодавчо встановлених строків розрахунків, в період з 13.03.2017 року по 17.03.2017 року уповноваженою особою Головного управління Державної фіскальної служби в Вінницькій області Корніловою-Мак І.Ю. було проведено позапланову виїзну перевірку TOB «Балтекс» з питання порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічним операціям за період з 15.12.2015 року по 28.02.2017 року та в період з 05.06.2017 року по 28.02.2017 року.
За результатами цієї перевірки 26.03.2017 року ГУДФС у Вінницькій області склало акт № 129/1402/25495072, яким встановлені порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині недотримання нормативних строків розрахунків за експортними операціями по контрактам та п.1 постанови Правління Національного банку України від 03.06.2015 року №354 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».
Крім того, встановлено порушення ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами (зі змінами та доповненнями), п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 та п.2, п.3 Наказу МФУ від 25.12.1995 №207 в частині невиконання вимог щодо строків декларування валютних цінностей станом на 01.10.2015, 01.01.2017 р.
На підставі акту перевірки від 26.03.2017 року №129/1402/25495072 ГУДФС у Вінницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення: від 19.04.2017 року №0002761404, №0002771404, якими до позивача застосовано штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 1096953,06 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн. за порушення вимог валютного законодавства.
Керуючись п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року та «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, 28.03.2017 року TOB «Балтекс» подало заперечення на акт проведеної перевірки до ГУДФС України у Вінницькій області.
Відповіддю ГУДФС у Вінницькій області від 13.04.2017 року № 1000/10/02-32-14-02 висновки викладені в акті перевірки TOB «Балтекс» визнані такими, що відповідають законодавству України та залишені без змін, а заперечення - без задоволення.
Керуючись п. 56.2, 56.6, ст.56 ПК України 27.04.2017 року позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на незаконність та необґрунтованість акту, яким оформлено результати перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства та бездіяльність ГУДФС у Вінницькій області щодо відмови у задоволенні заперечень на акт позапланової виїзної документальної перевірки № 129/1402/25495072 від 26.03.2017 року.
Вказана скарга надійшла на адресу ДФС України 03.05.2017 року (а.с. 50).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.05.2017 № 10878/6/99-99-11-01-02-25 продовжено строк розгляду скарги ТОВ "Балтекс" на податкові повідомлення-рішення №0002761404 та №0002771404 від 19.04.2017 року до 01.07.2017 включно. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказане рішення направлено на адресу позивача 23.05.2017 року та отримано особисто керівником ТОВ "Балтекс" 26.05.2017 року (а.с. 78).
Рішенням ДФС України від 26.06.2017 року №13652/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу, ТОВ "Балтекс" оскаржило податкові повідомлення-рішення №0002761404 та №0002771404 від 19.04.2017 року в судовому порядку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 28.08.2018 року у справі № 802/1351/17-а у задоволенні позовних вимог ТОВ "Балтекс" відмовлено.
Касаційний суд у своїй постанові, зазначив, що посилання позивача на порушення контролюючим органом строків розгляду скарги платника податків, визначених пунктом 56.9 ст. 56 ПК України обґрунтовано не прийнято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки вимоги про протиправність таких дій не заявлялись позивачем та не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.
Враховуючи встановленні обставини, позивач вважає, що ДФС України допустило протиправні дії щодо порушення строків розгляду скарги TOB «Балтекс», що в силу 56.9 ст. 56 ПК України та розділу 6 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» від 21.10.2015 № 916, свідчить про повне задоволення скарги та незаконність прийнятих повідомлень-рішень.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до пп. 56.1, 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження визначає Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок № 916).
Згідно п. 1 розділу V Порядку № 916 скарга подається платником податків особисто або через свого представника безпосередньо до уповноваженого контролюючого органу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення.
Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомити про це контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення.
Днем подання платником податків скарги є: при поданні скарги безпосередньо до контролюючого органу - день фактичного отримання скарги контролюючим органом; при надсиланні скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті (п. 2 розділу V Порядку № 916).
У разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з'ясування дати отримання відділенням поштового зв'язку скарги, днем подання скарги вважається день надходження скарги до контролюючого органу (п. 3 розділу V Порядку № 916).
Реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється.
Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 1, 2 розділу VII Порядку № 916).
Пунктом 3 розділу VII Порядку № 916 передбачено, що керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, визначений в пункті 2 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного в пункті 2 цього розділу.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що контролюючий орган зобов'язаний прийняти рішення щодо продовження розгляду скарги платника податків або вмотивоване рішення щодо розгляду скарги по суті протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків та надіслати таке рішення на адресу платника податків з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Матеріали справи свідчать, що 27.04.2017 року позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України на незаконність та необґрунтованість акту, яким оформлено результати перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства та бездіяльність ГУДФС у Вінницькій області щодо відмови у задоволенні заперечень на акт позапланової виїзної документальної перевірки № 129/1402/25495072 від 26.03.2017 року.
Вказана скарга надійшла на адресу ДФС України 03.05.2017 року, що підтверджується копією з аналітичної системи (а.с. 50).
Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.05.2017 № 10878/6/99-99-11-01-02-25 продовжено строк розгляду скарги ТОВ "Балтекс" на податкові повідомлення-рішення №0002761404 та №0002771404 від 19.04.2017 року до 01.07.2017 включно.
Вказане рішення направлено на адресу позивача 23.05.2017 року та отримано особисто керівником ТОВ "Балтекс" 26.05.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 78).
Отже, Державною фіскальною службою України рішення про продовження розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення №0002761404 та №0002771404 від 19.04.2017 року прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Одночасно суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ГУ ДФС у Вінницькій області не уповноважене визначати санкції як складову податкового боргу у податкових повідомленнях-рішеннях на підставі п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 та п.2, п.3 Наказу МФУ від 25.12.1995 №207 в частині невиконання вимог щодо строків декларування валютних цінностей станом на 01.10.2015, 01.01.2017, оскільки Пункт 2 ст. 16 Декрету N 15-93 містить вичерпний перелік відповідальності до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, при цьому санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються виключно лише Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. А норма п. 2 ст. 16 Декрету N 15-93 не передбачає нарахування пені, як санкцію за порушення вимог цього Декрету, у зв'язку з наступним.
Згідно ч.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Частиною 2 ст. 16 Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.
Санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами. Оскарження дій щодо накладення стягнень провадиться у судовому порядку.
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Як уже було встановлено вище позапланова виїзна перевірку TOB «Балтекс» з питання порушення термінів розрахунків по зовнішньоекономічним операціям проводилась ГУДФС у Вінницькій області на підставі інформації, наданої уповноваженим банком - ПАТ "УкрСиббанк" щодо порушень законодавчо встановлених строків розрахунків.
Отже, визначення суми штрафних санкцій належить до повноважень Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства з боку Головного управління ДФС у Вінницькій області Державної фіскальної служби України під час розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення №0002761404 та №0002771404 від 19.04.2017 року, а тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Згідно ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Балтекс" (21000, м. Вінниця, вул. К.Василенка, 21, код ЄДРПОУ 25495072) до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, ЄДРПОУ 39402165), Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, ЄДРПОУ 39292197), про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Альчук Максим Петрович