Справа № 263/17053/18
Провадження № 2/263/3158/2018
11 грудня 2018 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного набутого майна подружжя,
До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 07 грудня 2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3, в якій позивач просить суд визнати за нею право власності на ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, залишивши за ОСОБА_3 право власності на ? частини указаної квартири; судові витрати покласти на відповідача.
Разом із позовною заявою до суду надійшло клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, в якому позивач посилається на тяжкий матеріальний стан, оскільки не працює через тяжкі захворювання.
Ознайомившись із клопотанням та матеріалами позову, суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах необхідно вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення сплати), у чіткій відповідності до ЦПК, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
У той же час, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Однак, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, на які вона посилається у клопотанні щодо неможливості сплати нею судового збору, тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до пп. 1, 2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У позовні заяві вказана ціна позову у розмірі 18 000 грн.
До позовної заяви додана копія біржового контракту від 15 квітня 1998 року № 20596, за умовами якого ОСОБА_3 купив у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартиру за адресою: АДРЕСА_1, за 18 000 грн.
Разом із тим, ціна позову має бути дійсною, тобто визначеною на час вирішення спірних правовідносин.
Таким чином, з урахуванням предмету позову, розмір судового збору судом попередньо визначити неможливо.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази вартості спірного майна, відповідно до яких визначити ціну позову та надати оригінал квитанції про доплату судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
На порушення указаних вимог не всі копії, додані до позовної заяви, належним чином посвідчені.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення чи відстрочення сплати судового збору, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного набутого майна подружжя, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали суду, а саме:
- надати докази вартості спірного майна, відповідно до яких визначити ціну позову;
- надати оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору відповідно до визначеної ціни позову;
- надати належним чином посвідчені копії документів, доданих до заяви або самостійно посвідчити їх.
У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud0519.
Ухвала набуває законної сили негайно.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.М. Музика