Справа № 279/3783/18
Провадження № 2/279/1680/18
11 грудня 2018 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Шульги О.М., з секретарем Башинською Н.М., розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/3783/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що з 15.07.2009 року перебуває в шлюбі з відповідачем. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя з відповідачем не склалось через неправильну поведінку відповідача в сім'ї, який інтересами сім'ї не цікавиться. Вони втратили один до одного почуття любові та взаємоповаги, на грунті чого між ними постійно виникають сварки і суперечки, що призвело до розпаду сім"ї. Подальше життя з відповідачем вважає неможливим, тому просить шлюб розірвати. Одночасно просила після розірвання шлюбу залишити неповнолітнього сина проживати разом із нею та стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує і просить їх задоволити.
Відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзив на позов або будь-яких клопотань з приводу пред'явлених вимог не подав.
У зв'язку з наведеним, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 15.07.2009 року, який був зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 231. Від подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною розірвання шлюбу є втрата кохання та взаємопорозуміння, внаслідок чого позивач не бажає в подальшому підтримувати з відповідачем подружніх та сімейних стосунків.
За визначенням ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічне положення закріплено в ст.24 Сімейного кодексу України.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст.56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача.
Визначаючи місце проживання неповнолітньої дитини сторін суд керується положеннями ст.160 Сімейного Кодексу України та роз'ясненнями п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року з яких слідує, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років визначається нею самою.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 104, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою м.Коростеня, Житомирської області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженцем м.Олевська, Житомирської області, громадянами України, укладений ними 15.07.2009 року, який був зареєстрований міським відділом реєстрації актів цивільного стану Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 231.
Оскільки позивач, тобто ОСОБА_4, під час державної реєстрації шлюбу прізвище не змінювала, тому суд не може зазначити про вибір прізвища вказаною особою при розірванні шлюбу.
Визначити місцем проживання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання матері.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати в розмірі 704 гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач - ОСОБА_4, місце проживання: 11500, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: 11500, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя: