Рішення від 10.12.2018 по справі 264/5586/18

264/5586/18

2/264/1905/2018

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"10" грудня 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивачка звернулась до суду з позовом про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням. У обґрунтування позову зазначила, що вона є власницею домоволодіння 101 по вул.Світлій в м. Маріуполі Донецької області. У будинку були зареєстровані її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3. На теперішній час відповідачі не проживають в будинку, не сплачують комунальні послуги та не приймають участі в утриманні будинку. У будинку не знаходиться ніяких особистих речей відповідачів. Позивачка просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримує вимоги, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку із тим, що відповідачі своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов знайшов своє підтвердження представленими доказами і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, гарантуючи захист права власності, закон надає власнику права вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Права власника жилого будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 жовтня 2016 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є власницею домоволодіння 101 по вул.Світлій в м.Маріуполі.

З викладеного суд дійшов висновку про те, що позивачка наділена повноваженнями звернення до суду з будь-яких питань, що пов'язані з володінням та користуванням цим майном.

З письмових матеріалів справи вбачається, що в спірному домоволодінні зареєстровані відповідачі ОСОБА_2 з 20 червня 2001 року, та ОСОБА_3, з 15 березня 2007 року.

Відповідно до актів №103 та №104 від 25 вересня 2018 року, складених КСН «Лучистий», відповідачі зареєстровані, але не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 з 2010 року, ОСОБА_3 з 2015 року.

Крім того, в матеріалах справи містяться копія паспорта громадянина ОСОБА_4 Федерації, виданого на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4, а також довідка ОСББ «Гармонія-Маріуполь» від 10 вересня 2016 року, відповідно до якої ОСОБА_2 з 2016 року постійно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є сусідами позивачки, в яких зазначено, що відповідачі у вказаному в позові житловому будинку не мешкають тривалий час, особистих речей відповідачів в будинку не має, позивачка проживає в будинку сама.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З наведеного суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідачі не проживають в спірному домоволодінні, вони втратили право користування цим житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 76, 77, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, ст. 317, 319, 321, 383, 391,405 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул.Світла, буд.101.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суддя: Ю. О. Матвєєва

Попередній документ
78451291
Наступний документ
78451295
Інформація про рішення:
№ рішення: 78451294
№ справи: 264/5586/18
Дата рішення: 10.12.2018
Дата публікації: 13.12.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кальміуський районний суд міста Маріуполя
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням