Справа № 158/1638/18
Провадження № 2/0158/597/18
28 листопада 2018 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді - Корецької В.В.
при секретарі - Процик Л.В.
за участю позивача за первісним позовом,
відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1
відповідача за первісним позовом,
позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Заявлені вимоги мотивує тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який було розірвано рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.04.2018 року.
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дочок - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зазначає, що діти перебувають на її утриманні, проживають разом з нею, а відповідач в свою чергу, не допомагає утримувати дітей в повній мірі, що ставить її у складне матеріальне становище.
На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дочок у розмірі 1000 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 30.07.2018 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
08.08.2018 року від відповідача по даній справі ОСОБА_2 до суду подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, відповідно до якої останній зазначає, що діти проживають як у матері так і в нього, а тому просить стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дочок у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.08.2018 року вирішено прийняти та об'єднати в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, та первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Розгляд справи ухвалено призначити за правилами загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.
В період розгляду спрощеного позовного провадження по даній справі заяв, клопотань та заперечень у порядку ст. 182 ЦПК України сторонами подано до суду не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 04.10.2018 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову просила відмовити, у зв'язку із його безпідставністю.
Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні первісні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, а зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1, відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, кожного зокрема, всебічно проаналізувавши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданими учасниками справи.
Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин.
Судом встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 13.04.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 03.09.2006 року Ківерцівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Волинській області, за актовим записом № 122 - розірвано /а.с.5/.
Під час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 04.07.2007 року та серії НОМЕР_2 від 10.01.2013 року /а.с.3-4/.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст. 182 СК України, суд враховує - стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює у ПП ОСОБА_5 з 2016 року та займає посаду - оператор касир, посадовий оклад якої становить 3723 грн., що підтверджується відповідною довідкою /а.с.26/.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 працює вчителем фізкультури у Ківерцівський ЗОШ №3, та за вересень 2018 року отримав заробітну плату в розмірі 5408,98 грн., а тому судом не береться до уваги твердження останнього, що він перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.
Окрім того, судом встановлено, що ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.04.2018 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно до якої ОСОБА_2 не заперечує проти визначення основного місця проживання неповнолітніх дочок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3, Волинської області /а.с.6-7/.
Тобто, основне місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено з матір'ю, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 а тому суд не бере до уваги твердження відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про те, що діти зареєстровані за місцем його проживання у АДРЕСА_2.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не є у переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
При цьому, ч. 9 ст. 7 СК України визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, частиною другою статті 182 СК України (в редакції чинній з 08 липня 2017 року), визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, те що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду із відповідним позовом (п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року).
Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З врахуванням вищезазначеної норми, суд не бере до уваги твердження відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 про те, що він в повній мірі утримує своїх дочок, оскільки дане твердження ні матеріалами зустрічної позовної заяви, ні в судовому засіданні належним чином ОСОБА_2 не підтверджено.
Враховуючи матеріальне становище сторін та те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, розмір витрат на утримання дитини, виходячи з принципів розумності та справедливості, потреби дитини у розвитку та те, що основним місцем проживання дітей визначено з матір'ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 суд дійшов висновку, що первісний позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочок в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно, з дня пред'явлення позову, тобто з 05.07.2018 року і до досягнення дітьми повноліття, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів слід відмовити у зв'язку із його безпідставністю.
Відповідно до вимог ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч. 6 ст. 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З пункту 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач за первісним позовом звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд констатує про необхідність стягнення судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. з відповідача за первісним позовом в дохід держави.
На підставі викладеного та ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 76, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України,-
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 1000 (одній тисячі) грн. на кожну дитину, але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позовної заяви - 05.07.2018 року до досягнення дітьми повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1, жителька АДРЕСА_4
Відповідач - ОСОБА_2, житель АДРЕСА_5.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька
Повний текст рішення суду виготовлено 10.12.2018 року